Саме через незначний конфлікт на уроці з донькою закопати в лісі Каплун погрожував і ще одного 15-літнього учня. “Макаренко” ввечері викликав хлопця з гуртожитку на розбірки. Зі слів юнака, під час словесної перепалки директор наніс йому кілька ударів в обличчя й погрожував закопати в лісі. Хлопець повернувся до кімнати та зателефонував батькам. Ті вранці звернулись до поліції. За даними правоохоронців, відомості про подію було внесено до ЄРДР, згідно з частиною 1 статті 125 ККУ, – умисне легке тілесне ушкодження.

Про постійні приниження розповідає і випускник училища Євген Панькевич. Навколішки на лінійці директор поставив його ще в 2006-му, а за ірокез на голові хлопця три дні не допускали до навчання, аж допоки “правильно” мама не “вирішила питання”. “Вирішувати” доводилось багатьом батькам, тож навчання в училищі, каже тернополянин, декотрим сім’ям обійшлось в тисячі доларів. Самому ж Євгену Андрій Каплун особисто запропонував …заплатити за диплом 200 у.о. Юнак не піддався. А чимало дітей – ламались під каплунівським натиском. Традиційними, пригадує, були садіння й копання картоплі на городі в директора, а на буряках частина учнів пропадала тижнями.

Понад двадцять років диктатури й суворого режиму – так називає свою роботу в училищі одна з працівниць. Колектив Каплун тримає в “єжових рукавицях”. Пригадує, якось частина працівників наважилася вийти з профспілки. На одній перерві вийшли,каже, а на іншій, після “переконань” директора, – зайшли. “Каплунівські” методи виховання очільник застосовував і до колег. І на виховних лінійках щоразу вони морально спільно зі своїми учнями ставали на коліна. На питання: чому терплять? Відказують коротко: бояться. Цей чоловік здатен на все.

Виходити сухим із води таки точно здатен. Допоки правоохоронці розслідували кримінальне провадження за статтею “Катування” ККУ після інциденту в 2016-му на лінійці, “макаренко” докладав максимум зусиль, аби уникнути відповідальності. Правдами-неправдами – вийшло. В директорське крісло не сів, але до викладацької роботи знов взявся. А тепер, скориставшись законним правом, вдруге спробував повернути собі владу.

Таємне голосування в колективі 23 липня нагадувало похід на страту. Вервечкою, схиливши голови, покірно працівники віддавали голос за того, кого найменше хотіли б бачити очільником закладу. Сміливих сказати “Ні!” знайшлось не багато.

Сьогодні, 24 липня, комісія остаточно повинна визначиться з переможцем конкурсу.