Новини
Подружжя з Тернопільщини відсвяткувало «золоте» весілля
Анатолій Голуб розповів, що він на три роки старший за дружину, вони знають одне одного з дитинства:
«Таке маленьке кучерявеньке ходило. А як я прийшов в 1975-му з армії, то придивився до неї більше, і ми так помаленько-помаленько… В 1976-му рішили одружитися».
На той час Анатолію було 22 роки, а Галині — 19. За її словами, весілля вони святкували окремо.
«Я зі своїми гостями — в себе, а він — в себе. Але на перерві, як були танці, музика, то він на мотоциклі зі сватом приїхав».
«Я вже на пенсії. Саджу город, люблю квіти і малину. Бізнес — малина», — розповіла Галина Голуб.
У Анатолія ж захоплення — музика й футбол.
Подружжя каже, разом пережило різні життєві моменти, однак, за словами Анатолія, спільний досвід зміцнив їхній шлюб:
«Що нас об’єднувало? Любов наша? (звертається до дружини — авт.). Любов наша. В житті як на довгій ниві. Так що всякі були ситуації в житті складі, гладко, звичайно, не може бути. А якщо є якісь проблеми, воно укріплює сім’ю. Ну і все. Якось одне другому уступали, десь одне другому підказували, помагали. А тим більше, що двоє діточок. Треба було їх поставити, як кажуть, підняти їхній і освітній рівень. Ну, останнє слово за нею все одно».

Анатолій Голуб розповів, що дітей виховували на принципах доброти у стосунках із близькими:
«Десь якісь скандали чи ще щось — нас такого немає. Є любов до України. Моя мама була в «Союзі українок». І вона прививала нам любов, така, знаєте, націоналістка була».
«Стараємося жити по законах Божих, ходимо в церкву, стараємося не сваритися. Ніколи ми не матюкаємося, щоб як то є в сім’ях, шо там буває всяко. В нас такого нема. І діти наші так само», — розповіла Галина Голуб.

Анатолій Голуб каже, «золоте» весілля відсвяткували у великому родинному колі:
«Я взагалі емоційний по природі. Як побачив гості, а гості були у нас великі — 70 людей, і всі вітали нас. Я просто… Трудно мені було».


Про батьків розповідає донька Галини та Анатолія Надія Федорук. Каже, завдяки їхньому патріотичному вихованню, стала історикинею. Як тільки є нагода, приїздить до батьків.

«Мене переповнюють емоції радості, любові. Їхня хата — це є такий осередок любові і затишку, куди хочеться приїжджати. Тебе зустрічають з широкими обіймами, з посмішками, де ти переживаєш найпозитивніші почуття. Навіть не хочеться їхати додому і не хочеться залишати батьківського дому.
Батьки для нас — це є приклад подружнього життя, приклад любові, поваги одне до одного. Ми завжди запитуємо в них поради», — ділиться Надія Федорук.
Галина і Анатолій Голуби є парафіянами храму Архистратига Михаїла Православної церкви України. Настоятель храму Василь Хоміцький поблагословив подружжя.

За його словами, вивчаючи церковні архіви, дізнався, що в його парафії є подружжя, які прожили разом 25 і 50 років:
«Цей рік золотий, можна сказати. Ми мали три «золотих» весілля».
До свята спеціально замовили святковий вишитий одяг у місцевої майстрині.
Раніше ми писали, що на Тернопільщині жителька села Вівся відзначила 100-річний ювілей.
Джерело: ГОЛОС || Тернопільська агенція новин


