Лікарі Тернопільського обласного центру контролю і профілактики хвороб закликають батьків подбати про збереження психічного здоров’я дітей. За словами лікарів, саме батьки, відіграють головну роль у формуванні психічного здоров’я дітей.

Лікарі наголошують, що треба уважно ставитися до емоційних потреб дитини і створювати сприятливе середовище, аби малюк міг вільно висловити свої думки і почуття. Це вкрай важливо, бо турбота про психічне здоров’я людини ще з дитинства є основним елементом її подальшого життя. Про це написали на сторінці обласного центру контролю і профілактики хвороб в соцмережі Facebook.

Що не варто робити, аби зберегти психічне здоров’я дитини? Лікарі Тернопільського обласного центру контролю і профілактики хвороб спільно з БФ «Голоси дітей» підготували перелік найбільш поширеніших помилок батьків у вихованні дітей:

«Непослідовність правил і наслідків може заплутати дитину і підірвати довіру до батьків. Не варто часто змінювати рішення, треба забезпечити стійкість правил, з більшою ймовірністю виховають емоційно нестабільну дитину, яка матиме складнощі самоконтролю та намагатиметься маніпулювати для отримання бажаного.

Порівняння дитини з іншими. Це призводить до відчуття, що дитина “недостатньо хороша”, це робить її самооцінку залежною від зовнішніх атрибутів успіху та позбавляє дитину впевненості та відваги. Зазвичай порівняння себе з іншими залишається стійкою звичкою на все життя.

Керувати вчинками дитини, викликаючи у неї почуття провини. Коли дитину постійно змушують відчувати провину за свої вчинки, це може підірвати її самооцінку та самоповагу. Почуття провини може пригнічувати здатність проявляти емоції. Дитина почне соромитися відкрито ділитися своїми думками та почуттями через страх бути засудженою або розкритикованою.

Гіперопіка. Бажання батьків прибрати будь-який дискомфорт з життя дитини не дозволяє їй практикуватися у психологічній стійкості.

Зависокі вимоги до дитини. Заповнення розкладу дітей численними активностями та обов’язками може залишити їм мало часу для відпочинку, творчих ігор та креативності, яка є дуже важливою для розвитку потенціалу дитини та прояву її особистості.

Ігнорування емоційних потреб дитини. Знецінення почуттів дитини призводить до того, що вона починає відчувати, що її найглибші вираження себе є неважливими для батьків.

Ігнорування індивідуальних потреб та проявів дитини. Однакове ставлення до всіх дітей без урахування їхніх унікальних особистостей, інтересів та етапів розвитку може призвести до розчарування та відчуття власної дефективності.

Нехтування турботою про себе. Байдужість батьків щодо власних фізичних та емоційних потреб може призвести до вигорання, зробити батьківство обтяжливим та викликати емоційну нестриманість стосовно дитини», – йдеться у повідомленні.

Раніше ми писали про те, як подолати тривожність і занепокоєння.