Мільйонна зарплата. Війна Коболєва і Гройсмана
Кабінет Міністрів України оголосив конкурс на посаду глави правління НАК Нафтогаз України, але його чинний глава Андрій Коболєв не збирається йти зі своєї посади.
Реформа корпоративного правління вважається однією з найуспішніших з усіх реформ, запущених у країні після Революції гідності. Один з її результатів – незалежність Нафтогазу, який з надзбиткового підприємства за 5 років перетворився в прибуткове і вигравав судові спори з Газпромом.
Але далеко не всі задоволені роботою керівництва Нафтогазу. Наприклад, серед незадоволених – прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який намагається звільнити чинного главу компанії Андрія Коболєва.
Що з цього вийде, розбирався Корреспондент.net.
Рішення Кабміну
Повноваження членів правління НАК Нафтогаз України закінчуються 22 березня 2019 року.
Уряд вирішив переглянути в бік скорочення заробітних плат керівників держкомпаній, у тому числі, Нафтогазу.
Своєю чергою, глава компанії Андрій Коболєв заявив, що розмір його грошової винагороди відповідає постанові Кабміну, на базі чого встановлювалися зарплати керівникам великих стратегічних держкомпаній.
Кабмін очікував від наглядової ради Нафтогазу нових умов контракту з головою правління і іншою частиною менеджменту компанії. Але нічого не дочекався. Замість цього наглядова рада Нафтогазу прийняла рішення продовжити контракт з головою правління компанії Коболєвим і встановити його місячний оклад в розмірі 2,08 мільйонів гривень.
Термін повноважень Коболєва продовжений на три роки, починаючи з 1 січня 2019 року.
У листі глави наглядової ради Нафтогазу Клера Споттісвуда прем’єр-міністру Володимиру Гройсману йдеться, що прем’єр публічно заявляв про свої очікування щодо перегляду розміру винагороди Коболєва, і що вона має бути ринковою.
“Комітет з призначень і винагород із залученням зовнішнього консультанта провів огляд ринкових рівнів винагород, і ми отримали запевнення, що запропонований рівень зарплат відповідає ринку”, – йдеться в листі.
Однак, уряд така ринкова зарплата не задовольнила, 6 березня Кабінет Міністрів оголосив конкурс на посаду глави правління НАК Нафтогаз.
Конкурс стартує 23 березня, відбір триватиме 30 календарних днів.
При цьому Гройсман зазначив, що справа в Стокгольмському арбітражі виграв не Коболєв, а команда юристів, у тому числі, міжнародних.
“Команда, яка ефективно боролася в судах з РФ, залишиться працювати”, – підкреслив Гройсман.
Відповідь Коболєва
Коболєв не збирається звільнятися з посади. Що стосується участі в новому конкурсі на главу правління, менеджер сказав, що поки очікує позиції юристів.
При цьому глава Нафтогазу окреслив перелік планів і завдань, які ставить перед собою. Зокрема, він говорив про розірвання контракту з Газпромом, наведенні прозорості на ринку газу, зокрема, про усунення “посередників” на цьому ринку, про те, яким чином забезпечити транзит природного газу після 2019 року по території України.
Коболєв висловив надію на те, що “верховенство права і цивілізований підхід та принципи оперативного управління, які закладалися останні п’ять років, в цій ситуації переможуть”.
Юридичні позиції сторін
Позиція НАК Нафтогаз України – згідно зі статтею 52 закону Про акціонерні товариства до компетенції наглядових рад входить обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу та затвердження умов контрактів, що укладаються з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.
У ст. 69 статуту НАК Нафтогаз України говориться, що до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контрактів, що укладаються з головою та членами правління, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання таких контрактів.
Примітно, що чинний статут Нафтогазу затверджений саме Кабінетом Міністрів Гройсмана.
Позиція Кабміну – відкритий конкурс на посаду голови правління Нафтогаз Україниоголошено відповідно до постанови Кабміну № 777 про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Питання зарплат
Формальний привід конфлікту – незгода прем’єра з рівнем зарплат і премій керівництва Нафтогазу.
За інформацією ЗМІ, загальні виплати топ-менеджменту Нафтогазу (6 членів правління і 9 директорів) – у 2017 році склали 214 мільйонів гривень. У 2018 році Коболєв отримав 7,9 мільйона доларів премії за перемогу в Стокгольмському арбітражному суді у спорі з Газпромом. Тоді Нафтогаз виграв у російського монополіста 2,7 мільярдів доларів.
Сам Коболєв відмовився називати свою зарплату, зазначивши лише, що це – семизначна цифра.
Фінансовий аналітик Сергій Фурса вважає, що всю свою високу зарплату Коболєв з лишком окупає, і без високих зарплат менеджменту не буде результату.
“Ми всі акціонери Нафтогазу. І нам вигідно платити високу зарплату менеджменту. Тому що такий менеджмент приносить компанії прибуток. І ми лише ділимося його частиною. З менеджментом. Якщо ж ми платимо копійки, то на посаду приходять або ідіоти (рідко), або корупціонери (часто). І це коштує нам всім, акціонерам, мільярди доларів. Збитків. Угода з високими зарплатами очевидно вигідна”, – вважає Фурса.
Що стосується дискусії про премії Коболєва, то Фурса вважає її маніпулятивною. “Виплачено лише частину премії, яка становить 46 мільйонів доларів. Як 1% від перемоги в Стокгольмі, що принесло на папері країні 4,6 мільярда доларів. Але виплачена тільки частина – 20 мільйонів доларів. Пропорційно тому, що вже реально отримав Нафтогаз як прибуток, списавши 2 мільярди доларів боргу, які були перед Газпромом“, – підкреслює Фурса.
До речі, всю зарплату в 2019 році, після конфлікту з Гройсманом Коболєв пообіцяв перераховувати на благодійність.
“Чому Володимир Борисович любить говорити саме про моїй зарплаті? Я думаю, що природою цього є не зарплата, а наші розбіжності в поглядах на ринок природного газу, посередників, ПСО і пана Фірташа”, – прокоментував Коболєв звинувачення Гройсмана.
Давнє протистояння
Насправді Коболєв і Гройсман воюють далеко не тільки через зарплату. Швидше, зарплата – це лише ширма, яку легко продати громадськості.
У вересні 2016 року сторони посперечалися через ГТС. Міністерство економічного розвитку і торгівлі прийняло рішення про перепідпорядкування собі оператора української ГТС – компанії Укртрансгаз, що входить до складу Нафтогазу. Коболєв різко заперечував і зажадав звільнити главу Укртрансгазу Ігоря Прокопіва. Звільнення Прокопіва до березня 2017 року блокував Кабмін. У Нафтогазі заявляли, що рішення міністерство підривало позиції компанії в Стокгольмі, в арбітражі проти Газпрому.
У березні 2017 року Гройсман вирішив збільшити склад наглядової ради Нафтогазу з 5 до 7 членів, щоб отримати в ньому лояльну більшість. В знак протесту чотири члени Наглядової ради, в тому числі всі іноземці, склали з себе повноваження. У підсумку, склад наглядової ради все ж був збільшений, але більшість зберіг за собою Коболєв.
