Друзі ніколи не думайте що ви самотні, бо Бог завжди поруч, а для підтвердження моїх слів розкажу історію з свого життя! — пише отець Олексій Філюк.

Кожного року я зустрічаю Новий Рік у храмі з Богом, молитовно зі своїми парафіянами і друзями, але один рік у мене був дуже важкий, як зараз пригадую, в ту новорічну ніч мене залишили друзі, люди яких я любив, хористи і парафіяни…..

В той день я постійно перебував у храмі, спочатку поставив ялиночки, тоді попилососив і поприбирав, згодом поставив у притворі столи і почав готувати фуршетний стіл для того щоби після новорічної молитви люди могли зігрітися гарячим трав’яним чаєм та з’їсти печиво і цукерки.

Коли ж наступила ніч я прийшов у церкву, підготувався до новорічного молебену і вийшов на середину храму для молитви, але було одне але….

Глянувши на людей які приїхали з Лановець, Шумська, Тернополя, Збаража, сусідніх сіл на молитву, я там не зустрів тих рідних очей, які мене підтримали б, не побачив очей парафіян, не побачив очей своїх друзів та хористів…..

Мені здавалося, що всі мене покинули, і в той момент я відчував самотність і страх….
Але це було дано Господом на добро, бо в ту ніч я змінив всі свої погляди, а головне в ту ніч я змінив думки, які змінили усе моє життя!!

Споглянувши в гору я відчув ту Божу любов та присутність і подумки сказав “Хай весь світ буде проти мене і я буду покинутий всіма, але Ти Господи в моєму серці ч постійно зі мною, і я ніколи не був і не буду самотній”…

Після короткої хвилини тиші увесь храм завмер в очікуванні молитви, а я без хору, без друзів і без парафіян думаю, як служити??? Але тоді осінила мене істина— головне, що я з Богом!! І обернувшись до людей, які приїхали з різних сіл і містечок, звернувся до них з такими словами: “Сьогодні кожен із вас є учасником цієї служби Божої, а тому ми усі разом співаємо і славимо Господа!» Почалася служба…

Під час служіння коли співала майже сотня людей у нічному столітньому храмі мені здавалося, що я на сьомому небі від щастя, а за руку мене тримає сам Господь!!

Ту новорічну ніч я запам’ятав назавжди, а головне, що тоді Господь поміняв мої думки, які змінили усе моє життя!

Я щиро вдячний Господу за все, що він посилає на моєму життєвому шляху, а вам друзі скажу: коли ви думаєте, що ви самотні, то згадайте цю історію з мого життя!!!

Бог нас усіх любить і Він завжди поруч з нами!

На даний час я зрозумів, що якщо я не потрібний цим людям, які були в моєму житті… то я можу бути потрібний тим людям, які є знедолені, обділені увагою, або просто мають потребу у моїй допомозі!

Фото з допису