Життя знаного тернопiльського вiйськового обiрвалося 23 лютого неподалiк Куп’янська. Король Сергiй Володимирович з позивним «Махно» загинув в результатi обстрiлу ворога.

Вiн був ротним 2-ї роти 83-го батальйону 105-ї бригади. Вiн був хорошою та простою людиною, офiцером, який був душею всього батальйону i щирим патрiотом, якому не було рiвних. Саме так про нього вiдгукуються тi, хто мав за честь бути знайомим з вiдважним та безстрашним захисником.

«Неможливо повiрити, що Україна втратила такого сина, завжди позитивний та усмiхнений, стриманий i простий, чiткий i зрозумiлий, який не один рiк свого життя присвятив боротьбi за незалежнiсть Батькiвщини, за вiльний народ i наше свiтле майбутнє, неоцiненний ваш вклад i водночас такої ж величини ваша втрата, вiд нашої родини низький уклiн вам за все, для мене великою честю було вас знати, ви були прикладом сучасного героя, людини на яку слiд рiвнятись, дуже шкода, що не залишили пiсля себе нащадкiв, якi б продовжували вашу справу, передавали знання i носили вашу славу…

Недарма називали вас воїном свiтла, бо дiйсно вели постiйно боротьбу з потворами темряви i вели за собою людей, берегли їх, давали надiю, втiлювали впевненiсть i наближали перемогу, але так розпорядилась доля, що рiдний край зустрiне вас на щитi… Вiчна i свiтла пам’ять вам, справжньому герою!!!», – пише у «Фейсбуцi» Олександр Нюня.

“Махно”, або просто Володимирович. На таких командирах тримаються нашi ЗСУ, завдяки таким здобувається наша перемога. Мав за честь знати i служити поряд.

Ще кiлька днiв назад ми всi щиро смiялися, як Ви розповiдали про Кальмiус i дуже недалеких розвiдникiв))) А вже  вiд вчора говорю i пишу про Вас в минулому часi.

Потримайте там небо над нами, а ми будемо пiдпирати його звiдси. Честь, Командире!», – дiлиться розповiддю про «Махна» вiйськовий  Володимир Бiрчак.

Кажуть, Сергiю Володимировичу без рiзницi було, чи ти солдат, чи полковник – iз ним завжди можна було переговорити, пожартувати i спланувати спiльнi дiї.

«Є дуже мало командирiв, якими я захоплювалась. Що йшли разом з хлопцями та попереду хлопцiв. Махно…

Я досi не можу повiрити. Просто не можу. Сьогоднi читала таку фразу у простої дiвчини на фб: зi страхом боюсь моменту, що люди готовi будуть вiддати все за захист, та буде пiзно, бо захищати буде нiкому.

Це була чудова людина i один з кращих командирiв, що воював вiд початку вiйни. Спiвчуття родинi. Схиляю голову перед мужнiстю героя. На щитi… Хай знайде душа його спокiй в царствi небесному», – з сумом згадує Yulya Mamchak.

Висловлюємо щирi спiвчуття родинi героя та всiм, хто був близький його серцю. Вiчна та свiтла пам’ять воїну, який поклав своє життя на вiвтар нашої перемоги та незалежностi…