Під час проведення ІІ Відкритого конкурсу піаністів «На батьківщині Василя Барвінського» депутат Тернопільської обласної ради, голова Благодійного фонду «Соломія», директор Тернопільського музичного коледжу ім.Соломії Крушельницької Лариса Римар висловилась за те, що на часі реалізація спільного проекту обласної та міської влади зі створення будинку-музею родини Барвінських.

Хор та симфонічний оркестр Тернопільського музичного коледжу ім.Соломії Крушельницької

На думку пані Римар,  створення будинку-музею родини Барвінських стане свого роду фактом встановлення історичної справедливості та подяки цілій родині Барвінський за той неоцінений внесок у розвиток усього українського.

«Тернопільщина має ким пишатися! Зі славетного роду Барвінських  вийшло чимало видатних постатей української історії та культури. Це були  впливові церковні діячі, науковці, композитори, політики», – каже Лариса Римар.

«Для себе я ставлю усіх представників родини Барвінських в один ряд з Тарасом Шевченком, Лесем Курбасом, Богданом Лепким, Соломією Крушельницькою, Миколою Лисенком, Василем Стусом, Мирославом Скориком,  та іншими унікальними українцями. Василь Барвінський, один із представників родини Барвінських – не тільки геніальний композитор, творами якого пронизана глибока любов до рідної землі, пісні та мови. Це – культурний та політичний флагман й феномен початку ХХ століття, на якого треба рівнятися сучасним політикам. Він вважав, що тільки розвиваючи українську культуру можна побудувати сильну Україну», – зауважує депутат.

Члени журі ІІ Відкритого конкурсу піаністів «На батьківщині Василя Барвінського»

Він мріяв, щоб українські композитори і виконавці стали в один ряд з європейськими, а українська музична культура зайняла гідне рівноправне місце серед інших культур.

Творчість Василя Барвінського – багатогранна. У його творчому доробку твори  для фортепіано, симфонічного оркестру, камерно-інструментальні ансамблі, вокально-симфонічні твори, камерно-вокальні та хорові твори, твори для струнних інструментів та фортепіано. Музичні критики називають Василя Барвінського фундатором нової української музики.

Василь Барвінський – патріарх професійної композиторської та фортепіанної школи. Доктор Празького університету, музикант світового масштабу, видатний педагог, багаторічний директор Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові, диригент, музичний критик, організатор культурно-музичного життя в Галичині середини XX століття. Він був своєрідною віссю, навколо якої гуртувалася вся українська музична інтелігенція Галичини. Але на долю митця випали часи важких випробувань – дві світові війни, нацистський та сталінський терор. Незважаючи на ув’язнення та жорстокий моральний тиск, митець витримав усі переслідування, зумівши зберегти і людську гідність, і професійну честь. Тривалий час ім’я Василя Барвінського було несправедливо замовчуване, твори  вилучені з репертуару.

Голова журі конкурсу Оксана Рапіта під час виконання творів Василя Барвінського

Нагадаємо, що дід Василя, Григорій Барвінський, був священиком й етнографом. Найвідомішим серед синів о. Григорія Барвінського, був батько композитора – Олександр Барвінський, визначний діяч ХІХ століття, один із засновників Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка, посол австрійського сейму, міністр освіти та віросповідань  ЗУНР, автор багатьох підручників з історії та літератури.

Нагадаємо, що Лариса Римар виступила ініціаторкою проведення в Тернополі Відкритого конкурсу піаністів «На батьківщині Василя Барвінського, метою якого популяризація творчості видатного композитора, піаніста, педагога, громадського діяча, уродженця міста Тернополя Василя Барвінського; виявлення та підтримки молодих талановитих музикантів-піаністів, сприяння розкриттю їх творчої індивідуальності та подальшому вдосконаленню їх виконавської майстерності.

1-3 березня 2019 року у Тернополі проходить ІІ Відкритий конкурс піаністів «Батьківщині Василя Барвінського». Під час урочистого відкриття конкурсу були виконанні твори з репертуару Василя Барвінського у виконанні голови журі конкурсу, заслуженої артистки України, професора, завідувача кафедри «Спеціальне фортепіано» Львівської національної музичної академії  ім. М. Лисенка Оксани Рапіти, а також прозвучала кантата «Заповіт» на слова Тараса Шевченка у виконанні хору та симфонічного оркестру Тернопільського музичного коледжу ім.Соломії Крушельницької.