Лапи до культиватора: як обрати та коли міняти

Невеликі фермерські господарства та великі агрохолдинги часто використовують культиватори, які допомагають розпушувати, перемішувати чи вирівнювати ґрунт. Ця ґрунтообробна техніка відрізняються високою продуктивністю, багатофункціональністю, стійкістю до механічних впливів, простотою експлуатації. Вона застосовується у різних кліматичних та аграрних областях, здатна видаляти бур’яни з міжрядь, не ушкоджуючи сходи сільськогосподарських культур. Щоб таке сільгосп знаряддя справлялося з розпушенням приповерхневого родючого шару, потрібно купити та встановити працездатні робочі органи культиватора — лапи.

Лапи до культиватора — це ключовий елемент, який безпосередньо контактує із ґрунтом і виконує основне навантаження під час обробки. Разом зі спеціалістами найбільшого в Україні агромаркетплейсу AGRO.RIA розглянемо, як і коли потрібно міняти ці запчастини до с/г техніки, щоб підтримувати високу продуктивність і знижувати знос інших вузлів культиватора.

Роль лап у роботі культиватора

Основне завдання лап — розпушення ґрунту, підрізання бур’янів і вирівнювання поверхні поля. Якісна та правильно підібрана лапа до культиватора забезпечує рівномірну глибину обробки та стабільну роботу агрегату навіть у складних умовах. У сучасному сільському господарстві від ефективності цих елементів залежить не лише якість культивації, а й витрати пального та ресурс техніки загалом.

Типи лап та матеріали

Робочі органи культиватора можуть бути представлені п’ятьма типами лап, які відрізняються формою, шириною захвату та призначенням:

1. Одностороння плоскорізальна лапа-бритва, служить для обробки ґрунту та підрізання бур’янів на глибині 4-10см. Має кут постановки лез 28-32°. Ширина захвату лап 85,120,150,165мм.
2. Стрілчаста плоскорізальна та універсальна лапа служать для обробки на глибину 16см. Стрілчаста плоскорізальна має кут постановки лез 18°, ширину захвату 145,150,260,330мм. Стрілчаста універсальна лапа – до 30° і захват 220,250,270,300,330 мм.
3. Розпушувальна долотоподібна лапа для розпушування ґрунту в міжряддях на глибину 16-25см.
4. Розпушувальна оборотна лапа – призначення теж.
5. Розпушувальна списоподібна.

Для виробництва використовують загартовану сталь або сплави з підвищеною зносостійкістю. Такі запчастини здатні витримувати механічні дії, негативні впливи агресивних середовищ. Лапки із посиленими наконечниками, крилами мають досить високу вартість. Їх можуть придбати великі агрохолдинги, що хочуть обробляти великі території.

В агро середовищі також поширені наплавлені лапи, які краще витримують інтенсивні навантаження. При потребі можна купити лапи до культиватора бу, якщо вони зберегли робочі характеристики.

Ознаки зносу

Основними ознаками зносу лап є:

1. Затуплена кромка. Замість гострого леза кромка стає широкою та тупою, як лопата, що знижує ефективність підрізання бур’янів.
2. Механічні ушкодження. Наявність тріщин, сколів, глибоких вм’ятин або сильних потертостей на робочих поверхнях лап.
3. Зміна форми. Лапа деформується, втрачає свою первісну форму, особливо в місцях контакту з ґрунтом.

Якщо лапи вже не виконують покладені на них функції, під час роботи культиватора можна помітити:

1. Зниження якості розпушування. Ґрунт розпушується погано, залишається “пливун”, земля не підкидається належним чином.
2. «Тягне» бур’яни. Замість того, щоб підрізати, лапи починають видирати або затягувати бур’яни всередину, погіршуючи якість прополювання.
3. Збільшення зусилля. Під час роботи потрібно більше зусиль, культиватор як би «в’язне» у землі.
4. Сторонні звуки. Стук, скрегіт, вібрація, нехарактерні для справної машини, можуть вказувати на зношування та необхідність перевірки кріплень або самих лап.

Використання зношених лап призводить до перевитрати пального та підвищеного навантаження на культиватор, тому заміна має бути своєчасною.

Рекомендації з вибору

Навіть добре підготовленому аграрію буває непросто підібрати робочі органи, які дозволять виконувати різні за складністю роботи. При виборі лапок потрібно враховувати такі нюанси:

1. Конструкція культиваторної лапки. Вона повинна повністю підходити до ґрунтообробної машини.
2. Тип ґрунту. Фермеру потрібно дізнатися тип ґрунту, щоб надалі йому можна було грамотно вибрати сільгосптехніку, а також додаткове обладнання. Земля може бути твердою, м’якою, з наявністю каміння.
3. Погодні умови. Для регіонів із посушливим кліматом підійдуть широкі лапки, які можуть розпушити твердий ґрунт. Якщо грунт сильно зволожений, потрібно вибрати більш прості робочі органи.

Переконайтеся, що окремі секції сільгосптехніки із встановленими лапками були зафіксовані незалежно одна від одної. Це дозволить точно копіювати рельєф горизонту поля, забезпечивши сталість глибини обробки.