Короткотривалий візит з довготривалою перспективою
Respect, esteem, appreciation, regard, deference, homage – не така вже бiдна англiйська мова на синонiми поняття, що перекладається на українську як “повага”. I всiх їх вкупi хочеться нинi висловити на адресу президента США Джозефа Робiнетта Байдена-молодшого, який здiйснив у понедiлок несподiваний, напевно, для всього свiту 6-годинний вiзит до Києва.
Всупереч передбаченням аналiтикiв i, вiрогiдно, запереченням власної Secret Service, 80-рiчний US president довiв своїм симпатикам i, ще бiльше, недоброзичливцям, що у вiцi, в якому переважна бiльшiсть з тих, котрi до нього доживають, волiють куняти в крiслi-качалцi з улюбленим котиком на колiнах, здатен на смiливi й навiть ризикованi вчинки.
Справдi, поїздка лiдера США на територiю, над якою ВПС США не контролюють повiтряний простiр – рiч, як на нинiшнi часи, просто нечувана (хоча, як повiдомлялося, американськi посадовцi перед вiзитом Байдена до Києва контактували з росiянами, щоб убезпечитися вiд будь-яких випадковостей, якi могли б призвести до прямого конфлiкту мiж двома ядерними державами). Втiм, повiтряна тривога пiд час блiц-вiзиту американського президента до Києва була не постановочною, а прогулянка Михайлiвським майданом в супроводi Володимира Зеленського – цiлком реальною. Адже мiг гiсть з Вашингтона зустрiтися з українським колегою у Варшавi, куди офiцiйно збирався, чи, принаймнi, у Львовi, та все ж вирiшив (в тому числi, можливо, щоб спричинити зубний скрегiт у Москвi) приїхати в столицю України. Саме в день пам’ятi полеглих на Майданi в 2014 р. I за декiлька днiв до сумної рiчницi початку росiйської агресiї проти України.
Українцi, звiсно, не були б українцями, якби й тут не залишилися вiрними своєму почуттю гумору й не виклали в соцмережах численнi жартiвливi (але в рамках вiдносної пристойностi) колажi й коментарi з приводу нежданого-негаданого приїзду лiдера захiдного свiту до Києва. Однак приїхав вiн сюди, звичайно, не лише для того, щоб давати простiр творчiй фантазiї дотепникiв. У Києвi Джо Байден (не знаю, чи коректно так називати його – адже ми не кажемо офiцiйно “Вова Зеленський”. Але раз у американцiв так прийнято…) оголосив про надання Українi артилерiйських боєприпасiв, протитанкових систем i радарiв повiтряного спостереження. “Сьогоднi, коли свiт готується вiдзначити першу рiчницю брутального вторгнення Росiї в Україну, я перебуваю в Києвi, щоб зустрiтися з президентом Зеленським i пiдтвердити нашу непохитну i незмiнну вiдданiсть демократiї, суверенiтету i територiальнiй цiлiсностi України. Коли Путiн розпочав своє вторгнення майже рiк тому, вiн думав, що Україна слабка, а Захiд роздiлений. Вiн думав, що зможе пересилити нас. Але вiн глибоко помилявся. Кремлiвський диктатор уже зазнає поразки, а Захiд пiдтримуватиме Україну, скiльки буде потрiбно. Сьогоднi в Києвi я зустрiчаюся з президентом Зеленським i його командою для розширеного обговорення нашої пiдтримки України“, – сказав американський президент. Не буду торкатися отих, звичайно, дуже потрiбних нам боєприпасiв i радарiв, але найважливiшою в даний момент є символiка вiзиту лiдера США до пораненої вiйною України. Вiн означає, що ми не залишимося самотнiми в протистояннi дикiй ордi. I що цивiлiзований свiт буде в цiй бiдi однозначно на нашому боцi.
Спасибi за це Джозефу Байдену. I – respect. Разом з усiм згаданим на початку синонiмiчним рядом.