Кіста Бейкера або підколінна кіста – це еластичне, заповнене рідиною новоутворення в ділянці підколінної ямки.

Найчастіші причини появи кісти під коліном:

• різні хвороби колінного суглоба (остеоартроз, запальні процеси, ревматоїдний артрит, подагра);
• травми суглоба (побутові, професійні чи спортивні);
• ушкодження стабілізаційного апарату суглоба (розриви/розтягування менісків, сухожилля, травми хряща);
• сидячий/малорухливий спосіб життя.

Синовіальна рідина – це густа маса, яка заповнює порожнину суглоба. Ця рідина забезпечує амортизацію, рухливість, живлення та запобігає зношуванню суглобів. Внаслідок частих запальних процесів  колінного суглоба виробляється надмірна кількість синовіальної рідини, яка згодом накопичується в підколінній ямці, утворюючи кісту Бейкера.

Симптоми кісти Бейкера включають біль навколо коліна, пухлина під коліном, дискомфорт при спробі зігнути коліно. Якщо є велика припухлість під колінним суглобом може відчуватися напруга в області коліна, особливо в положенні стоячи. Шкіра над припухлістю зазвичай не спаяна з належними тканинами, нормального забарвлення. Кіста Бейкера виступає більше при розігнутому коліні, а при згинанні зменшується в розмірі або повністю зникає. В деяких випадках кіста з часом зникає сама по собі або може залишатися на багато місяців, навіть роки.

Діагностика:

Обстеження пацієнта ортопедом Запорізької обласної клінічної лікарні починається зі збору скарг та анамнезу хвороби (як давно турбують симптоми, чи була травма, які є супутні захворювання?). Далі лікар приступає до клінічного огляду: оцінює шкіру підколінної області, візуально визначає розміри кісти, набряклість ноги шляхом натискання на тканини в області кісточки тощо. Для підтвердження діагнозу та диференціальної діагностики між подібними щодо прояву захворюваннями необхідні інструментальні методи:

• ультразвукове дослідження колінного суглобу це золотий стандарт у діагностиці даної патології.
• МРТ (допоможе оцінити навколишні м’які тканини, суглобову порожнину коліна та поруч розташовані судини);

Визначає лікар під час обстеження

За формою кіста може бути овальною, у вигляді серпа або довгастої щілини (лінзи), хрестоподібна або у вигляді грон винограду, із перегородками у структурі або без них. Форма теж впливає на симптоми хвороби. Це все визначає лікар під час обстеження.

Лікування кісти Бейкера поділяється на консервативне, малоінвазивне, оперативне

До консервативних методів лікування відноситься обмеження фізичного навантаження, наколінники призначення протизапальної терапії, протинабрякової, фізіотерапевтичне лікування. Пункція кісти Бейкера під УЗД контролем виконують під місцевою анестезією за допомогою спеціальної голки з ведення препарату. Оперативне лікування використовується коли є часті рецидиви кісти Бейкера.

Фото: лікар ортопед-травматолог Вадим КРАВЧУК

За дельнішою інформацією та консультаціями звертайтесь до лікаря: