Поки однi радiють, що Україна стала кандидатом на членство в ЄС, iншi кусають лiктi, бо не готовi жити i працювати по-європейськи. Вгризаються зубами в ласi шматки, лiзуть по головах, лиш би втриматися бiля корита. Яскравим прикладом цього став скандал у Кременецькiй опорнiй лiкарнi. Останнiм часом на певних iнтернет-ресурсах з’явилася iнформацiя про «безчинства» директора закладу Павла Кiсiля.

Але люди, компетентнi в госпiтальному менеджментi, якi розумiються на принципах реформованої системи охорони здоров’я, не можуть не помiтити в цiй iсторiї грубих манiпуляцiй. Насторожує i те, що позицiя другої сторони конфлiкту, тобто Павла Кiсiля досi не була оприлюднена. Сайт “Новини Тернопiльщини” запропонував директору Кременецької опорної лiкарнi висловитися.

—  Свою позицiю висловив у вiдкритому листi — вiн є на моїй сторiнцi у фейсбуцi. Я пiдтримав незалежний аудит i чекаю на його висновки.

— Поговоримо про специфiку роботи лiкарень у реформованiй системi охорони здоров’я. Менi цiкаво, наприклад, таке. 12 сiчня Кабмiн прийняв постанову №2, якою затвердив нову систему нарахування зарплат лiкарям i медсестрам iз 1 сiчня. Це той документ, за яким лiкарi повиннi отримувати не менше 20 тисяч гривень зарплати, а медсестри — не менше 13,5 тисячi.

— Я працюю в системi охорони здоров’я з 2011 року, був начмедом i вже два з половиною роки як директор. Вперше за мою практику роботи з документами постанова приймалася в серединi мiсяця i починала дiяти з першого числа цього ж мiсяця.

— Це, на жаль, не єдиний казус у теперiшнiх законотворчостi й постановоприйняттi. Але менi цiкаво, як ви вийшли з цiєї парадоксальної ситуацiї. Бо, наскiльки я розумiю, договiр iз НСЗУ ви отримали ще пiзнiше — в серединi лютого. А на сiчень вам дали стiльки ж грошей, як у груднi, тобто за старою системою нарахування зарплати.

— Так i було. За старою системою менi повнiстю вистачало б виплатити персоналу зарплати i спокiйно здiйснювати господарську дiяльнiсть, але я мусив виконувати постанову №2.

— Це зрозумiло. I який у вас виник дефiцит?

— Бiля чотирьох мiльйонiв гривень.

— До мiської ради зверталися?

— Так. Мiський голова сказав, що на дофiнансування лiкарнi нема звiдки взяти кошти. Ми радилися з юристами, економiстами, бухгалтерами, сидiли, думали, рахували i придумали двi моделi подальшого розвитку подiй. Перша: нараховуємо зарплату за постановою №2, реєструємо заборгованiсть i попереджаємо людей про скорочення — пiд нього пiдпадало б щонайменше 60 осiб, а щонайбiльше 100. Друга модель, яку ми й обрали: перевести людей на оптимiзований штатний розпис. Вiдповiдно до нього певна їх кiлькiсть написала заяви про переведення на 0,5 чи 0,75 ставки. Таким чином усi залишилися на робочих мiсцях

— Це мудре рiшення. Багато лiкарень вийшли iз ситуацiї саме так. I люди зрозумiли, бо медсестра, яка працювала на ставку, мала вiсiм тисяч за старою системою, а за новою на 0,75 ставки вже має бiльше десяти тисяч гривень i менше працює.

— Так i виходить. Ми все це вивчили i людям пояснили через старших медсестер, завiдувачiв вiддiлень. I всi прийняли цю ситуацiю. Ми насправдi врятували заклад, залишили робочi мiсця i не допустили заборгованостi з зарплати.

— З початком вiйни Кабмiн ухвалив рiшення надати всiм закладам системи охорони здоров’я фiнансування вiд однiєї дванадцятої — i так тривало до першого липня. Оскiльки закуповувати обладнання i робити капiтальнi ремонти у воєнний час не можна було, то як ви розпорядилися коштами профiциту?

— Маючи до першого липня профiцитний бюджет, я не мав морального права тримати цi кошти на рахунку. Використовував їх на розвиток закладу, та, зважаючи на такий важкий час, зростання цiн, вирiшив пiдтримати персонал премiями.

Дехто отримав бiльше, нiж якби працював на ставку чи навiть на пiвтори. Щомiсяця ми премiювали по-iншому, але два мiсяцi точно охоплювали весь колектив — вiд техпрацiвникiв до завiдувачiв вiддiлiв.

— А до Дня медичного працiвника грошей на премiї не залишилося — тiльки догани?

— Усi працiвники до професiйного свята отримали премiї, а працiвники, яких за рiшенням колективу було подано на вiдзначення грамотою, отримали по десять тисяч гривень.

— А догани були?

— Так. Двоє травматологiв та четверо операцiйних медсестер отримали догани. Мусив їх виписати в тiй ситуацiї, що склалася. До операцiйних медсестер в усьому iншому претензiй не маю. Вони квалiфiкованi й належним чином виконують свої обов’язки.

— Якщо медсестри операцiйнi, то чи не тi, котрi були пiд час операцiї з лiкарями, проти яких порушенi кримiнальнi провадження?

— Так. Але я розумiю, що медсестер пiдставили лiкарi. Коли запахло смаленим, вони надиктували їм пояснювальнi й таким чином зробили спiвучасницями. Бо тi написали, що отримували вiд представникiв фiрми пластини i брали їх у роботу. В державному медичному закладi не мають права працювати з матерiалами, яких немає в лiкувальному закладi. Всi матерiали їм має надати старша медсестра, i вони мають бути на балансi лiкарнi.

— Повернiмося до лiкарiв, проти яких порушенi кримiнальнi провадження. Якщо я не помиляюся, вони виписували пацiєнтам рахунки на дороговартiснi засоби, якi насправдi передбаченi Програмою медичних гарантiй. Попрошу тiльки не називати прiзвищ, бо цi справи ще навiть до суду не дiйшли.

— В кiнцi березня до мене звернувся чоловiк зi скаргою на те, що один iз наших травматологiв вимагав у нього 45700 гривень за встановлення пацiєнтовi пластин. I додав до заяви три накладних на якихось ФОПiв i три рахунки.

— Прикро, але це поширена в нинiшнiх умовах практика. Пацiєнти начебто купують необхiднi препарати чи засоби за космiчно завищеними цiнами, а лiкарi заробляють, залишаючись «чистими». Бо отримують замiсть хабара вiдкат.

— З’ясувалося, що травматологи поставили пацiєнтовi двi пластини, а за третю просто взяли грошi. I коли я дослiдив це питання, то з’ясував, що така пластина коштує чималих коштiв пацiєнтам. Я iнiцiював службове розслiдування, запросив лiкарiв, але вони вiдмовилися надавати пояснення.

— I звiльнилися?

— Не звiльнився у нас нiхто! Те, що ви читаєте в iнтернетi — неправда, мiнiпуляцiї.

— Цi лiкарi стали на стежку вiйни з вами — i ви звернулися до полiцiї?

— Так менi порадили юристи. Бiльше того, я розпочав процес закупiвлi пластин, а цi травматологи далi виписували пацiєнтам рахунки, заробляючи з кожної операцiї чималу суму. За цi грошi вони iдеально поводилися з пацiєнтами, тому в них сформувалася добра репутацiя.

— Вам закидають, що ви забороняли цим травматологам проводити операцiї. Пацiєнти змушенi були шукати впливу на вас у мера. Але дозволяти-не дозволяти операцiї — це ж не ваша парафiя?

— Певно що нi. У лiкувальному закладi iснує чiткий розподiл обов’язкiв, згiдно з яким директор не приймає рiшень щодо погодження чи непогодження оперативних втручань. Для цього є завiдувач вiддiлення i медичний директор. Але пацiєнтiв накручували вiдповiдним чином. Казали, що оперувати їх не дозволив я i скеровували скаржитися до мера. Це спланована акцiя.

— Ще менi цiкаво, що це у вас за такий хiрург, у якого за два мiсяцi десятки смертей. Коли прочитав це на деяких сайтах, то не смiв припустити, скiльки ж у вас всього було операцiй за два мiсяцi. Десятки тисяч? I чому ми про цi смертi не чули?

— Вибачте, але це вже повна вiдсутнiсть етики. Обманним чином мiй викритий в аферi колега зiбрав iз персоналу 90 пiдписiв, начебто до НСЗУ з проханням пiдвищити зарплату медикам, i, пiдставляючи першi сторiнки з рiзними нiсенiтницями i пiдписуючись головою трудового колективу, розiслав по всiх можливих iнстанцiях. Писав, що хотiв. I водночас саботував роботу. Пiдбурив до цього колег. В умовах воєнного стану наша хiрургiчна служба почала розвалюватися. Я почав шукати їм замiну, формуючи на ходу нову. I так збiглося, що до Тернополя приїхав хiрург, якого врятували в Iзюмi з-пiд уламкiв лiкарнi, в якiй вiн працював. Управлiння охорони здоров’я менi його запропонувало. I ще я взяв хiрурга з Харкова. Цi люди не заслужили, щоби про них таке вигадувати.

— У вашiй лiкарнi — бiльше 400 осiб персоналу. Чи зверталися вони до вас як до директора, вiдколи триває ця тяганина? Чи ви отримали перенаправленi з вищих iнстанцiй звернення-скарги?

— Жодної скарги не було. Незважаючи на хвилю негативу, лiкарня повноцiнно працює. За зверненнями на амбулаторний рiвень i стацiонар ми повнiстю виконуємо пакети, нам не вистачає трошки бiльше 30% до виходу на довоєнний рiвень.

— Спочатку реформування ви надавали послуги за вiсьмома пакетами медичних послуг, а тепер маєте їх чотирнадцять. Ясно, що не за гарнi очi вам їх законтрактували.

— Звiсно, що так. Пiд кожен ми повиннi були закупити певне обладнання, навчити персонал, зробити певнi капiтальнi й поточнi ремонти. НСЗУ дає грошi й контролює їх, щомiсяця подаємо звiтування, де бiльшiсть показникiв автоматично пiдтягуються з реєстру.

Я розумiю, що кiнцевою метою цього скандалу i намагання розiрвати контракт зi мною є захист чиїхось особистих iнтересiв.

— А я вважаю, що це полiтика. Чекаємо на висновки аудиту.

Галина Кiт.