На Тернопільщині, у Національному природному парку “Дністровський каньйон”, провели зимовий облік птахів. Про це повідомили на сторінці парку у Фейсбук.

У світі вже понад тридцять років традиційно проводиться Великий зимовий облік птахів. Цей захід спрямований на вивчення видів птахів, які залишаються зимувати поряд із людьми, та оцінку їхньої чисельності. Окрім цього, він допомагає залучати людей до вивчення природи та підвищувати рівень екологічної обізнаності населення. Ця ініціатива зародилася у 1990 році в США завдяки редактору орнітологічного журналу “Bird-Lore” Френку Чемпену, який запропонував замінити традиційне Різдвяне полювання на спостереження за птахами з біноклем. Формат швидко набув популярності серед дорослих та дітей, завдяки простоті участі та мінімальним витратам часу.

Облік птахів на Дністрі: результати досліджень

Працівники науково-дослідного відділу НПП “Дністровський каньйон” взяли участь у цьогорічному заході, провівши облік зимуючих водоплавних птахів на відтинку Дністра між селами Виноградне та Городок. Найчисленнішим видом тут виявився крижень, якого нарахували 1000 особин. Також спостерігали лебедя-шипуна (40), сіру чаплю (13), білу чепуру (10), великого баклана (20) та рідкісного зимового гостя – гоголя, занесеного до Червоної книги України (2).

Окрім водоплавних птахів, на берегах і островах річки було зафіксовано:

• синиця велика – 2;
• синиця блакитна – 1;
• синиця довгохвоста – 10;
• гаїчка болотяна – 2;
• волове очко – 1;
• канюк звичайний – 4;
• снігур – 4;
• щиглик – 2;
• коноплянка – 200;
• зеленяк – 2;
• сорока – 1;
• сойка – 1;
• ворона сіра – 2;
• крук – 4.

Особливої уваги заслуговує коноплянка, чисельність якої склала 200 особин, а також рідкісна поява гоголя. Участь у таких заходах дозволяє не лише оцінювати зміни в популяціях птахів, а й розробляти ефективні стратегії їхнього збереження.

Значення обліків для природи

Такі обліки сприяють моніторингу популяцій пернатих, виявленню тенденцій у зміні чисельності та місць проживання. Це особливо важливо в умовах зміни клімату та впливу людської діяльності на екосистеми. Як зазначають фахівці, “це допомагає розробляти ефективні заходи збереження і забезпечує дані для подальших наукових досліджень”.

Кожна людина, навіть без спеціальної підготовки, може долучитися до цього процесу, спостерігаючи за птахами у своєму регіоні та повідомляючи дані до загальних баз. Це не тільки розширює знання, а й об’єднує людей навколо ідеї збереження природи.

Читайте також: Тернопільський журналіст Денис Лучка, який тримає оборону на Донеччині, отримав нагороду.