Проблема заторів знайома кожному мешканцю міста. У Європі ранком та ввечері вже традиційними стали “заторні новини”, котрі передають місцеві ФМ-радіостанції, повідомляючи, якими вулицями їхати не варто і скільки часу доведеться провести у черговому “корку”. Не оминула ця проблема і українські міста.

Якщо не говорити про Київ, де затори не зникали навіть під час загальноукраїнського карантину, то можна згадати і сусідній Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Ужгород. Практично усюди, де є старі вулиці, через які рухається транспортний потік — існує проблема заторів.

Усюди у світі проблема заторів виникає з кількох причин:

Більшість європейських міст мають стару забудову. Вузькі вулиці непристосовані до сучасної кількості транспорту. Коли значна частина транспортного потоку проходить через старий центр міста — виникає затор. Ця проблема до болю знайома львів’янам. У Тернополі така ж ситуація через недостатню для сучасного трафіку ширину вулиць у центральній частині.

У Тернополі ще однією з причин заторів є тривалі ремонтні роботи на Гаївському мості. Відтак повноцінно не працюють об’їзні дороги. Значна частина транзитного трафіку йде середмістя, котре фізично не може пропускати стільки транспорту. Місто було б раде вирішити проблему.

На виникнення заторів впливає також різке зростає кількості приватних транспортних засобів. Тобто затори – це несподіваний побічний наслідок суттєвого покращення добробуту сьогоднішнього покоління українців. У Європі цю проблему відчули раніше, бо там практично кожна сім’я мала авто. В Україні ж до Незалежності авто було не стільки засобом пересування, як швидше розкішшю. Проте ситуація змінилася. Лише за минулий рік українці ввезли з-за кордону у 2,5 рази більше автомобілів ніж за попередній рік. Велика кількість приватного транспорту веде до збільшення кількості заторів.

Як вирішити проблему?

Розвиток громадського транспорту – це основний підхід, який застосовується у Європі. Людей намагаються пересадити на громадський транспорт. У більшості європейських міст давно стало практикою, коли на роботу їздять на громадському транспорті, а авто залишають вдома, або на стоянці десь на окраїні міста. У Тернополі теж оптимізовують систему громадського транспорту.

Будівництво транспортних розв’язок є одним з головних методів подолання заторів. Скажімо завершення будівництва Гаївського шляхопроводу могло б щонайменше на третину розвантажити центральну частину міста від транзитного транспорту. Вже кілька років Тернопіль самотужки ремонтує Гаївський міст, хоча коштів катастрофічно бракує.

Між тим Гаївський шляхопровід — це дорога державного значення. Згідно чинного законодавства його мала б ремонтувати та утримувати держава. Проте вже змінилося три уряди. Кожен з них мав велику програму дорожнього будівництва. Практично кожен з трьох останніх прем’єрів обіцяв виконати обов’язки перед Тернополем і виділити кошти на будівництво Гаївського шляхопроводу. Проте усі обіцянки обмежилися гучними заявами на білбордах. А тернополяни змушені терпіти затори, бо в уряду не “доходять руки” до Гаївського мосту.

Ну а поки що, нам залишається одне — сподіватися, що заяви про реформи стосуватимуться практичних дій, щодо передачі на місця більших фінансових ресурсів, за які громади зможуть швидко розвивати громадський транспорт, будувати шляхопроводи та розв’язки, не чекаючи “ласки згори”.