Першим газдою, що вирощує вівці на Чортківщині став шістдесятирічний Юрій Захарчук зі Шманьківців.
Підприємливий чоловік разом з дружиною Любою викупили за майнові паї запущене колишнє приміщення колгоспної стайні. Провели в ньому капітальну реконструкцію, утеплили, впорядкували територію, визначилися з основами виробничої діяльності. Тепер тут вживаються 150 овець, 40 кіз, 2 корови, пара ослів, домашнє птаство.
— У 1983 році купив у гуцулів кілька перших овечок. На промислове виробництво вийшли у 90-ті роки. На майнові паї придбали запущену й розбиту стайню, 17 гектарів розпайованої землі й оновили стадо овець. За племінними баранами їздив аж в «Асканію-Нову». Тепер вирощую каракулеву породу, є попит на вовну, та й саму баранину, — каже вівчар пан Юрій. — Буковинські вівчарі навчили як роботи бринзу, на перших порах становлення допоміг місцевий фермер. На початках овець доїли вручну, а тепер обладнали доїльний зал за кресленням зятя — латвійця.
Баранину в Захарчуків купують студенти — араби, ресторатори. Бринзою торгують у Чернівцях, Львові, інколи в Тернополі, в Чорткові та інших райцентрах області. Вовну забирають майстрині з Івано-Франківської області на виготовлення ліжників, светрів, рукавиць і шкарпеток.
Ярослав БАЧИНСЬКИЙ
