Після початку війни частина лікарів змушена надавати допомогу під постійними обстрілами, а медзаклади в більш мирних регіонах приймають поранених військових та біженців. Станом на 8 травня під час виконання обов’язків загинули 9 медичних працівників, ще понад 40 були тяжко поранені. ВООЗ ще в середині березня закликала Росію припинити обстріли медичної системи України, проте безуспішно. Ба-більше – 7 травня РФ звернулася до ВООЗ з листом, у якому цинічно звинуватила Україну у вбивстві своїх громадян, починаючи з 2014 року, та заперечила свою причетність до обстрілів українських лікарень. Знайшлося в цьому листі й місце для вигаданих російською пропагандою біологічних лабораторій.

За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, росіяни повністю знищили 101 медзаклад та 375 аптек, ще 616 медзакладів пошкоджені. За попередніми розрахунками МОЗ, на відновлення цих лікарень потрібно 32 млрд грн, і міністерство вже почало обговорювати стратегію відбудови у Київській, Сумській та Чернігівській областях.

«Ми визначаємо, які лікарні в певному окрузі повинні бути, які відділення вони повинні мати, яка матеріально-технічна база у них повинна бути, і відразу за цим напрямком будемо дооснащувати і відновлювати (…) Ми будуватимемо в Україні європейську медичну систему, щоб забезпечити доступ до медпослуг для всіх за місцем їхнього проживання», – сказав міністр під час національного телемарафону 14 травня.

Попри шалені збитки медична система встояла та продовжує надавати якісні медичні послуги, запевняють у Національній службі здоров’я України. Голова НСЗУ Наталія Гусак розповіла ZAXID.NET, яку безоплатну медичну допомогу можуть отримати українці під час війни, як і куди звертатися вимушеним переселенцям, а також куди скаржитися, якщо в безкоштовній допомозі відмовляють.

Що війна змінила для медичної системи? Як змінилося надання послуг?

Медичній системі допомогла боротьба з ковідом: після нього вона готова реагувати на будь-яку надзвичайну ситуацію. Наприклад, при ковіді формувалися ефективні маршрути пацієнтів – і зараз вони теж актуальні, у перші дні були сформовані маршрути для травмованих і поранених. Крім того, система матеріально та технічно значно сильніша зараз, зокрема, забезпечена кисневими станціями, система знає, як формувати залишки на кілька місяців, тому ми не спостерігали браку лікарських засобів.

Медичні заклади працюють та повністю реалізують договори з НСЗУ, деякі, звичайно, – у небезпечних умовах, персонал працює героїчно під обстрілами і в умовах окупації. Після початку війни багато людей переїжджали в більш безпечні міста, тому в перший місяць навантаження на окремі медичні заклади на територіях, куди переїжджали люди, було більшим, проте зараз ситуація вирівнялася. Я відвідала три лікарні на Львівщині, і скрізь мені сказали, що працюють загалом із таким самим навантаженням, яке було в мирний час. НСЗУ під час війни сплачує оперативно і в повному обсязі кошти всім закладам, у тому числі в Херсонській, Харківській, Донецькій областях, щоб медичні працівники були вмотивовані лишатися працювати, а пацієнти могли отримати якісну медичну допомогу.

Чи зазнала змін Програма медичних гарантій?

ПМГ не змінилася, ми і надалі фінансуємо всі ті напрямки, які оплачували до війни, у тому числі інфаркти, інсульти, пологи, хірургічні операції, первинну медичну допомогу, жодні діагностичні пакети не скорочувалися. Зараз ми додаємо нові пакети – будемо платити за працевлаштування інтернів. Ми бачимо, що їх багато приїжджає з Харкова, Миколаєва, Херсона, Луганської і Донецької областей, наприклад, на Львівщину і вони хочуть продовжувати навчання в інтернатурі, але медзаклади не вмотивовані їх брати. Також ми не будемо оплачувати вакцинацію від ковіду окремим пакетом, оскільки темпи зараз значно зменшилися, і вона може повністю покриватися первинною медичною допомогою.

Зараз хворих на коронавірус в лікарнях майже немає, а раніше це був один з найбільших пакетів для деяких медзакладів. Ці кошти не перерозподіляли?

Перерозподілити кошти – це не просто кнопку натиснути. Проте всі отримані кошти лікарня може використовувати так, як вважає за потрібне, і більшість закладів так і роблять. Тобто не обов’язково витрачати гроші, отримані за ковідним пакетом, виключно на ковідних хворих. Зараз до нас доходять сигнали, що в деяких медичних закладах відмовляються надати послуги безкоштовно, бо, мовляв, НСЗУ щось не доплатила чи коштів не досить. Я можу запевнити, що це абсолютна неправда: грошей достатньо, особливо, якщо врахувати ще й гуманітарну допомогу, яку отримують заклади. Якщо вам в лікарні дають список ліків, які треба купити, чи вимагають благодійний внесок – звертайтеся зі скаргами на гарячу лінію НСЗУ 16-77.

Які лікарні в перший місяць війни отримали найбільше навантаження?

Були певні так звані логістичні заклади, до яких привозили онкохворих чи інших пацієнтів, які певний час отримували тут лікування, а надалі переправлялися за кордон. Тож, зокрема, було навантаження на медзаклади Львівщини, які надають онкодопомогу, у дитячих лікарнях певний час були завантажені ліжка. Проте такого навантаження, за якого ось-ось система обвалиться, не було в жоден день війни.

Яку допомогу з-за кордону отримує наша медична система? Як лікуються пацієнти там?

МОЗ на своєму сайті опублікував інформацію, як надається медична допомога українським переселенцям за кордоном у різних європейських країнах, до кого можна звернутися. Частина пацієнтів виїхали на лікування за кордон завдяки спільним зусиллям першої леді Олени Зеленської, Офісу президента, МОЗ, які і надалі турбуються про цих людей. НСЗУ закуповує медичні послуги тільки на території України, тому ми далі шлях цих пацієнтів за кордоном не відслідковуємо. (Станом

Чи є якісь обмеження в наданні медичної допомоги під час війни?

Певні обмеження були в перші кілька тижнів, щоб сформувати ефективні маршрути пацієнтів. Пізніше всі обмеження зняли. Я, навпаки, закликаю всіх звертатися по допомогу. Ми, українці, і в мирний час забуваємо турбуватися про своє здоров’я, а під час воєнного стану знаходимо ще більше клопотів, які заважають нам це робити. Але війна – не причина забути про своє здоров’я. Контактуйте зі своїм сімейним лікарем, якщо маєте якісь симптоми чи просто хочете порадитися. Зараз у всіх важкий психоемоційний стан: теж порадьтеся із сімейним лікарем, як турбуватися про ментальне здоров’я.

Як отримати медичну допомогу вимушеним переселенцям?

Добре, що трансформація системи охорони здоров’я сталася до війни, адже тепер людина може отримати допомогу не за місцем прописки, а там, де вважає за необхідне. Тому немає жодних обмежень у тому, щоб пацієнт з Бучі отримав медичну допомогу у Львові або погасив тут електронний рецепт, виписаний в іншому місті.

Щоб отримати безоплатно медичну допомогу, будь-хто з переселенців має звернутися до найближчого пункту надання первинної медичної допомоги. Якщо ви не знаєте, де розташований найближчий до вас, – подзвоніть за номером 16-77, ми вам підкажемо. Ви звертаєтеся до сімейного лікаря, навіть без укладеної декларації, – і вам можуть виписати електронний рецепт по програмі «Доступні ліки» чи паперовий рецепт, виписати направлення до вузького спеціаліста, провести вакцинацію. Якщо вам стало зле і це ургентний випадок – викликаєте швидку допомогу, ніхто вам не має права відмовити.

Ми вже чули про такі «перекоси», що переселенцям надають повністю безкоштовно допомогу, а місцевим можуть щось додатково написати купити. На такі випадки потрібно теж скаржитися, і ми будемо на них реагувати, адже безкоштовна медична допомога гарантована всім державою.

Деяких лікарів починають мобілізовувати. Чи є через це брак кадрів?

Ми браку лікарів не спостерігаємо, але це може бути проблема окремих закладів, особливо на територіях активних бойових дій. Треба подякувати тим медикам, які там лишилися і продовжують безперестанку надавати медичну допомогу. Це дуже цінно, і ми з ними постійно на зв’язку. Так, частина лікарів є військовозобов’язаними, і їх мобілізовують, але роблять це так, щоб не втратити медичну допомогу для цивільних.

Як відбувається надання медичної допомоги на територіях, де тривають бойові дії? Як ви фінансуєте ці лікарні?

Ми фінансуємо все в повному обсязі, оскільки це наші заклади, наші люди, наші території і там надається медична допомога. Так, на первинці може лишитися 60 пацієнтів із 2000, але повірте, що ті умови, за яких надається допомога цим 60 людям, роблять навантаження не меншим, ніж у закладах у західних областях. Ми зідзвонюємося часто, проводимо різні наради, цікавимося їхньою думкою. Так і працюємо.

Очевидно, що частина виробництв лікарських засобів та препаратів постраждали від війни. Як це вплинуло на постачання медичних закладів необхідним?

Це більше питання до МОЗ, але з того, що я знаю, заклади далі закуповують медичні засоби з тих коштів, які ми їм перераховуємо. Значна кількість ліків надходить з гуманітарною допомогою від волонтерів та міжнародних організацій (станом на початок травня МОЗ отримало з-за кордону гуманітарної допомоги майже на 6 млрд грн – прим. ред.). У тих лікарнях, які я відвідувала в різних регіонах, я не побачила жодних проблем з наявністю будь-яких ліків. Я питаю, чи зроблені запаси, заходжу на склад і перевіряють, запитую пацієнтів, чи до них доходять ці ліки. МОЗ також проводить централізовані закупівлі, тому цих проблем і не має бути. Якщо якихось ліків у певній лікарні немає, це свідчить про неефективні управлінські рішення.

А коштів лікарням вистачає?

Так. Ми говорили з головою ОВА Максимом Козицьким, і він казав, що за час війни не чув, щоб хтось скаржився на фінансування медичних закладів. Коштів більше, ніж достатньо. Єдине, що я хочу сказати керівникам медзакладів: ми перераховуємо вам кошти на користь пацієнтів, і особливо під час війни вони не мають осідати на депозитах, а мають приносити користь пацієнту і мотивацію лікарям у вигляді зарплати.

Останні два роки медзаклади активно закуповували нове обладнання та покращували умови перебування для пацієнтів. Чи продовжується цей процес після початку повномасштабної війни?

Амбітні плани медичних закладів мало змінилися, і деякі вже будують нові. Не скорочуються державні програми по закупівлі важкого обладнання, Кабмін ухвалив постанову, яка гарантує фінансування капітальних видатків на медобладнання та кисень. Так, заклади, де відбуваються бойові дії, не можуть реалізувати свої плани, але там, де це можливо, далі встановлюються ангіографи, КТ, МРТ, мамографи тощо.

Якщо підсумувати, то ваш посил: усе добре, медзаклади працюють, ідіть і лікуйтеся, займайтеся профілактикою?

Я не хочу прикрашати і говорити, що все добре. Я хочу акцентувати на тому, що держава під час війни в складному економічному становищі виконує в повному обсязі зобов’язання перед медичною галуззю. Ми щомісяця перераховуємо близько 10 млрд грн медичним закладам, і ці кошти мають іти на користь кожного пацієнта. Під час війни пацієнт може думати: «Чого я зараз піду? Там треба буде все купляти». Ні, навпаки, і війна – це час, щоб дбати про своє життя і здоров’я. Багато людей повернуться з війни з інвалідністю та поганим здоров’ям, і нам потрібно зробити все, щоб не втрачати ще й людей на мирних територіях, а також у зонах бойових дій, де ми можемо надати своєчасно якісну допомогу. Держава робить для цього все, а від людини потрібне лише бажання потурбуватися про себе і віра в те, що він її може отримати безкоштовно.