Воїн з Тернополя Богдан Тремба, який у перші дні повномасштабної війни став до лав ЗСУ і служив у розвідці, вже дев’ять місяців проходить лікування після тяжкого поранення головного мозку. Його історію розповіла журналістам Суспільного дружина – Анна Нетикс-Тремба.

Під час виконання бойового завдання на запорізькому напрямку Богдан отримав осколкове поранення. За словами дружини, дві ділянки мозку були пошкоджені – “прошиті просто по діагоналі справа-наліво, зліва-направо”. Як казали лікарі, таке поранення “не сумісне з життям”. Але Богдан вижив.

“Ми пройшли дуже нелегкий шлях. Ми в процесі одужання і стабілізації. У кожному госпіталі нам не давали жодної надії. Але Богдан показав інше. Богдан бореться. Дев’ять місяців ми боремося за життя, ми молодці”, – говорить Анна.

Богдан залишився живим завдяки побратимам, які винесли його з поля бою. Вони нещодавно навідували його у лікарні. Дружина увесь цей час поруч: читає чоловікові книжки, новини, говорить із ним.

“Коли я йому читаю про війну, що там загинули дорослі і діти, то в нього починають текти сльози. Коли він бачить дитину, він теж починає плакати. Коли я читаю щось веселе, він просто роздивляється мене. Посмішки у нього я ще не бачила, але в найближчому майбутньому, надіюся, він мені посміхнеться. Я до нього звертаюся, щось йому говорю, і він ніби хоче мені відповісти. Сказати не може через трахеостомічну трубку, але я знаю, що він мене розуміє, він мене чує і на мене реагує”, – розповідає Анна.

Жінка каже, що їй порадив прочитати книжку “Самовідновлення мозку” один знайомий, який мав складне захворювання, але відновився. Вона читає її Богданові – у це вірить.

У палаті з Богданом – подушка з родинним фото. Це подарунок на день народження, який йому зробили дружина і донька. Подушка була з ним на фронті. Побратими передали її з передової після поранення. Тепер вона завжди з ним у лікарні.

“Він її постійно обіймає, притискає до себе. Це дає йому змогу відчувати, що ми завжди поруч. Це наша сімейна реліквія”, – ділиться Анна.

Після поранення жінка не працює, тож сплатити тривалу і дороговартісну реабілітацію самостійно родина не зможе.

“Я дуже сподіваюся, що знайдеться організація, якийсь благодійний фонд, який профінансує реабілітацію Богдана. Я щиро вдячна тернопільським медикам, лікарям, медсестрам, всьому персоналу, санітаркам психоневрологічного диспансеру. Це неймовірні люди з великою душею, які допомогли Богдану стабілізуватися. Допомогли мені морально, не падати духом. Це реабілітологи, які працюють з Богданом і максимально докладають зусиль, щоб його підняти. Зараз ми вже дійшли до того, що 12 хвилин він стояв у вертикалізаторі і самостійно тримав усі показники. Це дуже круто”, – розповідає дружина.

Донечка Богдана – Лейла – мріє, щоб тато повернувся додому здоровим.

“Я з ним буду гуляти, допомагати йому говорити, вчити його писати, читати. Я його просто дуже сильно люблю, бо він мій татко. Він мій герой”, – каже дівчинка.

Фото: Суспільне Тернопіль.

Читайте також: Колумбієць одружився з жителькою Тернопільщини та переїхав в Україну.