Загинув народний артист України Петро Ластівка
Смерть застала Петра Трохимовича у власній домівці на вул. Котляревського.
18 грудня пішов із життя народний артист України, тернополянин Петро Ластівка. Смерть застала Петра Трохимовича у власній домівці на вул. Котляревського. 97-річний чоловік загинув внаслідок пожежі, спричиненої коротким замиканням електропроводів.
Пан Петро – учасник німецько-радянської війни — гвардії лейтенант, розвідник парашутно-десантних військ.
Закінчив школу кіноактора при Київській кіностудії художніх фільмів (1949, нині кіностудія ім. О. Довженка).
Працював у Закарпатському та Чернігівському музично-драматичному театрах.
1960–1988 — актор Тернопільського музично-драматичного театру (нині академічний театр).
Зіграв понад 100 ролей. Зокрема:
– Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського),
– Левко і Брут («Майська ніч» та «Вій» за Миколою Гоголем),
– Мельниченко («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького),
– Кравчина («Незабутнє» за Олександром Довженком),
– Лопата («Земля» за Ольгою Кобилянською),
– Крячко («Дикий Ангел» Олексія Коломійця),
– Василь («Циганка Аза» Михайла Старицького),
– Горфорд («Слухайте, товариші потомки» Д. Мусієнка),
– Василь Коврига («Рідна мати моя» Ю. Мокрієва),
– Кирило («Спасибі тобі, моє кохання» Олексія Коломійця),
– Олексій Молчалін («Лихо з розуму» О. Грибоєдова).
Знявся у кінофільмах:
– 1948: «Третій удар»
– 1970: «Чортова дюжина»
– 1972: «Вершники»
– 1973–1976: «Дума про Ковпака»
Автор п’єс: «Міль» (1953), «За волю Карпат» (1955), «Дівчина з Десни»(1959), «Обличчям до сонця» (1968), «Роман Міжгір’я» (1972, за однойменним твором Івана Ле).
