24 червня в iнфопросторi України з’явилась чергова “сенсацiя” – “Зеленський хоче/може звiльнити голову СБУ Баканова”. Iз посиланням на iноземне iнтернет-видання Politico, українськi iнтернет-ЗМI, а особливо – телеграм-канали, почали масово розганяти новину-гiпотезу, прикрашаючи її нiбито власними iнсайдами про те, що от-от …

Тiльки у даному випадку є декiлька варiантiв як трактування iнформацiї Politico, так i причини її появи саме зараз – через призму “кому вигiдно?”. Баканова за останнi два роки (призначений на посаду у серпнi 2019 – ред.) “звiльняли” мiнiмум тричi, а то й чотири рази.

Усi “звiльнення” вiдбувались на фонi гучних заяв про “наявнiсть корупцiї” в системi СБУ, звiльнення екс-керiвника внутрiшньої безпеки служби Андрiя Наумова у липнi 2021, “невiдповiднiсть” дiючого керiвництва СБУ вимогам сьогодення, захоплення Херсону “з провини спецслужби”, “зникнення” Баканова з поля зору тих же журналiстiв у початковий перiод вiйни з росiєю (попри прийняту i вiдому непублiчнiсть, апрiорi, керiвникiв свiтових спецслужб) …

У приблизно такiй послiдовностi видання Politico подає свiй причинно-наслiдковий зв’язок iз аргументуванням очiкуваного звiльненням, при цьому посилаючись на власнi джерела в Офiсi президента Зеленського. Неназванi джерела, звiсно, якi, нiбито, повiдомили про вiдсутнiсть Баканова на робочому мiсцi в першi днi вiйни та звалили всю провину на останнього за захоплення Пiвдня України, незважаючи на об’єктивнi обставини.

Натомiсть, ряд iнтернет видань пiд кiнець “дня новини” усе ж таки запропонував альтернативний варiант ситуацiї: уже за їх даними вiд джерел з Офiсу президента, iнформацiя про звiльнення Баканова, поширена у iнфопросторi, НЕ вiдповiдає дiйсностi, Iван Баканов перебуває на посадi i не планує кудись “iти”.

Тут варто дуже коротко, залишаючи простiр для маневру думки, спробувати розiбратись – кому це вигiдно? На простих прикладах i логiчних висновках.

Отже, хто такий Баканов для Зеленського ? Першочергово – вiн не партнер по полiтичному проекту “Слуга народу”, Баканов – друг дитинства. З одного пiд’їзду/двору/школи. Друг. Якому довiряють. Довiра, збережена i перевiрена десятилiттями, є базовою причиною, чому Зеленський призначив саме Баканова на посаду голови спецслужби.

Принагiдно зауважимо, що спецслужба – це, першочергово, IНФОРМАЦIЯ i ВИЯВЛЕННЯ ВНУТРIШНЬОГО ВОРОГА, а не планування вiйськових операцiй чи оборона територiй. Тому керiвник СБУ – це, насамперед, ДОВIРА i гарантовано прикритий тил першої особи.

Питання друге – оточення Зеленського в Офiсi президента. Яке жодним чином не пов’язане iз дiючим президентом у далекому минулому, не пройшло “сито надiйностi”, є ситуативним i переважно полiтичним. Зеленський змушений був призначати в Офiс людей, якi б допомагали йому реалiзовувати державну полiтику по президентськiй вертикалi, пропонували альтернативнi варiанти такої реалiзацiї, насамперед – в iнтересах держави. Чи справились/справляються вони iз покладеними обов’язками – питання не цього матерiалу.

Однак. На певному етапi в Офiсi почали формуватись свої внутрiшнi команди, якi, попри конкуренцiю у доступi до ресурсiв, боролись, насамперед, за ДОСТУП ДО ПЕРШОГО. Мета: а) – донесення тiєї iнформацiї, яка вигiдна “своїм”, б) – блокування надходження будь-якої iншої iнформацiї, яка нiвелює “вигiдно подану”. Ось тут i криється, на нашу думку, першочергова причина усiх “звiльнень” Баканова. Саме Баканов, виконуючи роль найближчого “таємного радника” i “страхового агента”, убезпечує президента вiд необ’єктивних або завiдомо програшних кiнцевих рiшень, пропонуючи альтернативний погляд на тi чи iншi гарно прикрашенi “iнiцiативи” окремих “команд в Офiсi”.

Має мiсце, по сутi, пiдкилимна боротьба за “доступ до тiла”, i у випадку дискредитацiї Баканова та його перепризначення на iншу, менш наближену до Першого, посаду, зацiкавлена сторона таким чином прибирає зайвий “фiльтр” або поставить свiй власний, який буде в унiсон iз покровителями нашiптувати президенту вигiднi i узгодженi наративи.

Тут також вимальовується доволi цiкава тенденцiя щодо систематичних “звiльнень” голови СБУ: окремi сили регулярно “цього” хочуть, однак не можуть, а президент Зеленський “це” може, однак не хоче. Очевидно, у даному випадку бажання i можливостi їх реалiзацiї по рiзнi сторони барикад абсолютно протилежнi, а тому не варто будувати далекосяжнi гiпотези i плани. Варто нагадати, що друзi здобуваються роками, а партнери по проекту, навiть владному, приходять i вiдходять.

Однаково, будь-яке кадрове рiшення президента буде вiдображене у вiдповiдному Указi, проте сьогоднiшнi конспiрологи i провидцi встигнуть тричi вiдректись вiд своїх слiв, як один бiблiйний персонаж двi тисячi рокiв тому …