Як українським університетам працювати під час війни: у ЗУНУ зібрали міжнародних експертів

ЗУНУ став майданчиком для міжнародного діалогу про освіту

У Західноукраїнському національному університеті 19 жовтня розпочалася фінальна міжнародна конференція «Вища освіта в екстремальних умовах: досвід України в умовах війни». Протягом двох днів представники освітніх установ України та Європи обговорюють, як університетам зберігати якість навчання, адаптуватися до воєнних викликів і продовжувати розвиватися, повідомляє Відділ інформації та зв’язків з громадськістю ЗУНУ.

Захід є підсумковим етапом міжнародного проєкту TURBO, який реалізують за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах програми Erasmus+.

До конференції долучилися науковці, експерти, представники міжнародних організацій, українських державних установ і європейських університетів.

«Академічна солідарність — це спільна відповідальність»

Ректорка ЗУНУ Оксана Десятнюк під час відкриття наголосила, що партнерство з європейськими інституціями має не лише символічне, а й практичне значення для української вищої освіти.

«Проєкт TURBO — це значно більше, ніж міжнародна освітня ініціатива. Це приклад справжньої академічної солідарності, партнерства та спільної відповідальності за майбутнє української освіти», — сказала ректорка.

Вона зазначила, що університетам важливо не просто проводити міжнародні заходи, а впроваджувати результати співпраці в повсякденну роботу: розвивати нові компетентності, використовувати сучасні освітні практики та зміцнювати інституційну стійкість.

Оксана Десятнюк подякувала Європейському Союзу, міжнародним партнерам і команді проєкту за підтримку. Окремі слова вдячності вона адресувала українським військовим, завдяки яким освітяни можуть продовжувати професійну діяльність.

Норвегія наголосила на ролі університетів у відновленні суспільства

Серед міжнародних учасників конференції — представники Європейської комісії, Посольства Королівства Норвегія в Києві та Університету Норд.

Радник-посланник норвезького посольства Вегард Г. Стенсруд зазначив, що стійкість України залежить не лише від відновлення інфраструктури, а й від здатності інституцій працювати, громад — пристосовуватися до нових умов, а людей — відновлювати професійні та соціальні зв’язки.

За його словами, університети можуть допомагати людям адаптуватися до змін, поєднуючи освіту з потребами громад і ринку праці.

Він також звернув увагу на освітні програми, що дають змогу швидко здобути професійні компетентності та мікрокваліфікації. Таке навчання може поєднуватися з психологічною підтримкою, соціальною адаптацією та допомогою в пошуку роботи.

Як повідомив дипломат, понад 400 внутрішньо переміщених українців уже пройшли навчання в межах відповідних програм проєкту TURBO.

Україна ділиться досвідом адаптації вищої освіти

Учасники конференції обговорюють досвід українських університетів і державних установ у забезпеченні доступності освіти та підтримці людей, які постраждали від війни.

Серед учасників фахового діалогу — представники Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерства освіти і науки України та Міжнародного фонду соціальної адаптації.

ЗУНУ представляє проректорка з науково-педагогічної роботи Уляна Коруц. Також у програмі заявлені виступи представників Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Національного університету «Чернігівська політехніка», Вінницького національного технічного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «Львівської політехніки» та Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

Їхній досвід має стати основою для обговорення рішень, які допомагають зберігати освітній процес, підтримувати студентів і викладачів та розвивати міжнародне співробітництво.

Учасники планують зосередитися на практичних механізмах, які допоможуть українським університетам відповідати на виклики воєнного часу та готуватися до майбутнього відновлення країни.

Фінальна конференція покликана підсумувати напрацювання проєкту TURBO та посилити співпрацю між українськими й європейськими освітніми інституціями.

Проєкт отримав фінансування Європейського Союзу в межах програми Erasmus+ за грантовою угодою № 101129315.