інтервю
інтервю
Новини
Букет, який не зів’яне: Тетяна Чубак запропонувала дарувати книжки на 1 вересня
Новини
21 окупант і понад 2300 укриттів: 105 бригада показала результати за серпень
Новини Тернополя
Загиблий військовослужбовець Олег Шелетин з позивним «Дуб» з Тернополя працював баристою та мріяв про власну кав’ярню. Зараз справу загиблого захисника продовжує його дружина Людмила Романець. Олег вперше пішов на фронт, коли йому було 20 років, воював під Авдіївкою. Коли почалась повномасштабна війна, знову став на захист країни. Брав участь у боях на Київщині, Харківщині, під Бахмутом і Покровськом. Його дружина Людмила розповіла Суспільному історію захисника. Людмила Романець, дружина Олега Шелетина, дружина Дуба Людмила Романець, дружина Олега Шелетина. Суспільне Тернопіль Про пам’ять «Я приходжу на його могилу кожен день, тому що відчуваю тут його присутність. Ми планували дуже довге і щасливе життя разом». Людмила Романець, собака Людмила Романець із собакою йде на могилу чоловіка. Суспільне Тернопіль «У мого чоловіка була позиція, що він повинен захистити державу, що він потрібен там. Ми дуже кохали один одного. Він також хотів зробити великий вклад у сім’ю, але розумів, що це неможливо, поки окупант збоку і поки в нашій державі таке відбувається. Бачив своє покликання у тому, щоби підтримати військо». соняхи, собака Соняхи для коханого. Суспільне Тернопіль кладовище, могили, поховання військових Біля могили Олега Шелетина. Суспільне Тернопіль «Я навіть не можу спати, приїжджаю сюди. Відчуваю біль, що в мене його забрали. Насправді, це нестерпно. У нас з Олегом днями мала бути річниця весілля. Розумієш, що людини більше немає і вона тебе більше ніколи не обійме, не скаже доброго слова, а він завжди мене підтримував. Це була конкретно та людина, яку я шукала. І коли знайшла, то була дуже щаслива з ним. Мені дуже шкода, що так сталося, але висловлюю всю свою повагу до того, що він робив». Про собаку «До Олега приходжу з нашою собакою. Я подарувала її йому на день народження. Це було завжди його мрією, він дуже нею тішився». собака, пес, Кіара Собака Кіара. Суспільне Тернопіль «Вона його маленька копія, в неї завжди такі самі особливі рішення на кожен випадок, як і в Олега, і завжди нестандартний підхід, мислення». Людмила Романець, Кіара, собака Людмила Романець разом із Кіарою. Суспільне Тернопіль Людмила Романець, собака, Кіара, собака Дуба Людмила Романець грається з собакою. Суспільне Тернопіль «Вона дуже любила Олега, вона бачила в ньому лідера. Бо зі мною вона ще переговори веде, а от Олега слухала й гралася з ним гарно. Після того, як він не приїхав, вона кожен день заходила в кімнату і заглядала, а його нема. Дуже шкода, що не дочекалась його, так само, як і я». Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Про кафе «Це наша спільна з Олегом кав’ярня. Ми мріяли розвивати її разом, вносити від кожного свою лепту. Думаю, з часом наша спільна співпраця була б дуже продуктивною. Шкода, що ми не можемо цього робити разом, але я надалі буду продовжувати його справу». Людмила Романець, кав’ярня У кав’ярні. Суспільне Тернопіль «Одного разу ми з Олегом говорили про те, чим він би хотів займатись у житті. Він завжди говорив мені, що хотів би мати власну справу. Це завжди була кав’ярня». Кав’ярня, Дружина військового, приготування кави Дружина військового готує каву. Суспільне Тернопіль «Мені потрібно було навчитися варити каву. Фактично, баристою був він, я взагалі недотична до цього. Мені довелось з самого початку навчитися, як варити, як воно працює, як смачніше, які правила цього всього. Але я розуміла, що це для нього важливо і я мушу це зробити. Тому що там він робить ще важливішу справу, я хотіла його підтримати». Кав’ярня, Олег Шелетин Портрет Олега Шелетина в кав’ярні. Суспільне Тернопіль «Хоч це було мрією Олега працювати в кав’ярні, та через службу він так і не зміг цього зробити. Мені дуже шкода, що він так і не відчув моменту управління своїм бізнесом, радості від того, як він процвітає. Я надалі буду продовжувати його мрію, нашу мрію». Про знайомство «У нас була гарна традиція — писати один одному листи. І ось я тримаю в руках багато листів, і кожен раз, коли їх читаю, мене відносить у спогади. Дуже добре, що вони залишились». Олег Шелетин, листи Листи від Олега Шелетина. Суспільне Тернопіль листи, фрагмент листа Листи до коханої. Суспільне Тернопіль «Ось він писав: “Коханий котусю. Щиро вітаю тебе і нас з офіційним початком наших трепетних стосунків. Я дуже тішусь, що ти в мене є і радію кожному дню. Прийми від мене маленький презент, як знак про мою турботу та любов. Нехай твоя віра в наші стосунки буде міцна і непохитна”. фото, світлина закоханих, Людмила Романець та Олег Шелетин Людмила Романець та Олег Шелетин. Суспільне Тернопіль «Познайомились ми з Олегом давно. Він вчився разом зі мною в ліцеї, але так сталося, що я перейшла в його групу, а він перейшов у коледж. Проте ми час від часу бачилися, підтримували дружбу, пересікались з нашими друзями». фотографії з Олегом Шелетином, спільні фото, світлини закоханих Дружина військового показує спільні фото з чоловіком. Суспільне Тернопіль «Наші стосунки почалися 2023 року, коли він приїхав у відпустку. Ми провели гарно час, після того він поїхав на фронт, а я поїхала працювати в Німеччину. Ми гарно спілкувалися, в нас так гарно все зав’язувалось. Він такий галантний завжди був, джентльмен, мені дуже подобалось, як він до мене ставився». Людмила Романець, дружина Дуба, дружина Шелетина Людмила Романець зачитує листа від коханого. Суспільне Тернопіль «Він зміг мені показати, що таке любов, що таке щастя. Хоч воно і тривало не довго, але є багато людей, які не можуть пізнати цього в житті. Він був тим, хто показав мені це відчуття, начебто ти під захистом у якогось ангела. Мені дуже шкода, що я не зможу відчувати цього в майбутньому». Про війну «Уперше на фронт він пішов у 2017 році. Відчував якийсь поклик, що потрібен там. Він навіть не повідомив своїм батькам, сказав, що їде на якісь навчання. Хотів зробити внесок у цю країну». Олег Шелетин, військовий, «Дуб» Олег Шелетин з позивним «Дуб». Фото надала Людмила Романець У 22-му році зразу став на захист держави. Вони були завжди в найгарячіших точках. Був у складі Добровольчого Українського Корпусу Правий сектор. Був добровольцем. Олег Шелетин, передова, фронт Олег Шелетин на передовій. Фото надала Людмила Романець Мене надихають такі люди, бо вони дійсно розуміють, що це потрібно для нашої країни. Олег Шелетин, боєприпаси, на позиції На бойовій позиції. Фото надала Людмила Романець «Не просто так він взяв собі позивний Дуб. У дуба є міцне коріння, і він мав таке коріння в собі. Наскільки коріння велике, настільки дуб величний, настільки і він був величний. І його характер, його риси». Олег Шелетин, Дуб, боєць, військовослужбовець Олег Шелетин під час служби. Фото надала Людмила Романець «Я буду завжди загадувати багато позитивних моментів, які в нас були. Мені завжди не вистачало такого чоловіка, як він, і завжди буде не вистачати тепер». У Тернополі прощаються із загиблим військовим Олегом Шелетиним Читати ще У Тернополі прощаються із загиблим військовим Олегом Шелетиним «Мій чоловік загинув у селі Вовче. Прилетів КАБ, по слідах видно, що він намагався втекти, але, на жаль, така спіткала доля, що загинув. Першочергово я не хотіла вірити в це. Мені завжди здавалось, що цього не може бути, і як я тепер буду без нього. Але коли побачила, його привезли сюди, то зрозуміла, що це закінчення нашої історії. Хоч у пам’яті буду тримати нашу історію й надалі. Наша кав’ярня буде мені нагадувати про нього».
Як пити гейнер на масу без «залитості»: розумний профіцит замість зайвого жиру
Гейнер для набору маси: як не набрати жир замість м’язів
Гейнер у спортивному харчуванні давно оброс одразу двома крайнощами. Для одних це майже синонім швидкого набору маси: випиваєш калорійний коктейль — і вага йде вгору. Для інших — майже гарантований шлях до зайвого жиру, «залитості» і талії, яка росте швидше, ніж руки та спина. Обидва погляди занадто спрощені. Гейнер сам по собі не робить ні м’язи, ні жир. Він лише дуже зручно доставляє в організм надлишок калорій, а вже те, куди підуть ці калорії, залежить від тренувань, чутливості до вуглеводів, загального раціону і того, наскільки розумно ви ним користуєтесь.
Саме тут більшість і помиляється. Людина починає пити гейнер не як інструмент для точного добору енергії, а як «універсальний прискорювач маси». І якщо немає контролю, то результат цілком передбачуваний: вага наче росте, але форма стає м’якшою, силові йдуть нестабільно, а замість візуально щільнішого тіла з’являється відчуття, що маса є, але не та.
Саме тому гейнер варто обирати не лише за цифрою калорій на етикетці, а й у магазині, де можна спокійно порівняти склад, співвідношення білків і вуглеводів та підібрати продукт під свій сценарій набору маси. У Bodylife зручно вибрати як готовий гейнер, так і інші варіанти спортивного харчування, якщо потрібен більш контрольований підхід без зайвого ризику швидко набрати неякісну масу. Це особливо важливо для тих, хто хоче додавати вагу розумно, а не просто збільшувати калорії будь-якою ціною.
Чому гейнер узагалі працює — і чому це одночасно його головна проблема
Головна сила гейнера в тому, що він дуже легко піднімає калорійність раціону. Звичайною їжею не всім просто стабільно добирати профіцит. Комусь бракує апетиту, комусь важко їсти великі порції, хтось банально не встигає нормально поїсти між роботою і тренуваннями. У таких випадках рідка калорійна суміш справді виглядає як розумне рішення: випив порцію — і отримав додаткові вуглеводи, білок і енергію без відчуття, що ще один прийом їжі треба «запихати».
Але саме в цьому і криється ризик. Рідкі калорії майже завжди з’їдаються або випиваються легше, ніж тверда їжа. Вони слабше насичують, швидше проходять, не дають такого відчуття «я вже ситий», як звичайний прийом їжі. Через це профіцит легко стає занадто великим. І якщо для набору якісної маси вам потрібно додати умовно 200–300 ккал на день, то одна велика порція гейнера може дати 400–700 ккал, а інколи й більше. У підсумку ви непомітно перестрибуєте з контрольованого набору в банальне переїдання.
Кому гейнер реально підходить
Найкраще гейнер працює не у всіх підряд, а у дуже конкретного типу людей. Перш за все — у тих, хто реально не може добрати калорії їжею. Не «мені так здається», а коли людина вже порахувала раціон і бачить: білка мало, енергії мало, вага стоїть, апетит низький, а їсти ще один повноцінний прийом важко фізично. Саме в такому сценарії гейнер стає корисним.
Другий хороший кандидат — люди з високою загальною рухливістю і швидким витрачанням енергії. Це не міфічний «тип метаболізму» в стилі форумних порад, а дуже проста реальність: якщо ви багато рухаєтесь, багато тренуєтесь, мало сидите на місці, а вага не росте, вам може бути складно утримувати профіцит звичайною їжею. Гейнер тоді спрощує задачу.
Третя ситуація — періоди, коли режим збитий, але тренування зберігаються. Наприклад, сесія, складний робочий графік, поїздки. У такі моменти гейнер може бути тимчасовим рішенням, щоб не провалювати калорії щодня.
Але є важлива деталь, яку часто замовчують: гейнер — це не базова добавка для всіх, хто хоче більші м’язи. Якщо ви і так легко набираєте вагу, маєте схильність швидко «запливати» по талії або погано контролюєте апетит, гейнер може принести більше шкоди, ніж користі.
Чому від гейнера так легко набрати жир
У більшості гейнерів акцент зроблений на вуглеводи. І це логічно: основне їхнє завдання — додати енергію. Але саме тут усе вирішують контекст і кількість. Якщо тренування інтенсивні, силові навантаження прогресують, а організм справді потребує більше глікогену й калорій, додаткові вуглеводи працюють на відновлення і продуктивність. Якщо ж навантаження помірні, а профіцит уже і так є, то гейнер просто роздуває денний калораж.
Ще одна проблема — психологічна. Людина часто сприймає гейнер не як їжу, а як «спортивний продукт», тобто щось, що ніби працює окремо від решти раціону. Звідси типова помилка: звичайний раціон не змінюється, до нього просто додається 1–2 порції гейнера. І якщо кожна порція дає навіть 300–500 ккал, за тиждень набігає серйозний надлишок. М’язи не здатні засвоювати нескінченний профіцит як будівельний матеріал. Надлишок енергії організм завжди кудись складе — і найчастіше це будуть жирові депо.
Тому головний принцип набору без зайвого жиру звучить дуже просто: вага має рости повільно, а не стрибати. Якщо ви додаєте по кілька кілограмів на місяць, це майже ніколи не буде “чиста” маса.
Як використовувати гейнер розумно, а не «по повній ложці»
Найбільша помилка — одразу пити повну рекомендовану порцію, яку виробник вказує на упаковці. Комерційна порція майже завжди виглядає ефектно, але в житті вона нерідко завелика. Досвідчені люди в спортивному харчуванні дуже часто починають не з повної порції, а з половини. І це один із найкращих практичних прийомів.
Якщо ваша задача — додати трохи калорій, а не влаштувати собі калорійний вибух, половина порції вже може дати все необхідне. Наприклад, замість того щоб одразу додавати 500–600 ккал, ви додаєте 200–300 і дивитесь на динаміку ваги, силових і зовнішнього вигляду. Це значно доросліший підхід, ніж «чим більше, тим краще».
Ще один важливий нюанс — гейнер не повинен накладатися на найкалорійніший момент дня. Якщо ви вже поїли щільно, а зверху ще залили порцію гейнера, профіцит стає грубим. Набагато логічніше ставити його туди, де у вас реально є прогалина: після тренування, якщо до їжі далеко; між прийомами їжі, якщо не встигаєте нормально поїсти; у першій половині дня, якщо важко добрати енергію до вечора.
Як зрозуміти, що гейнер вам уже шкодить, а не допомагає
Є кілька дуже показових маркерів. Перший — вага росте, але силові не йдуть синхронно. Якщо маса додається, а робочі ваги стоять або рухаються мляво, це часто означає, що профіцит уже пішов більше в жир, ніж у продуктивність.
Другий — талія росте швидше, ніж інші показники. Це один із найчистіших сигналів, що гейнер або занадто калорійний для вас, або ви використовуєте його не в той момент, або загальний раціон уже перезавантажений.
Третій — після порції гейнера вас швидко хилить у сон або, навпаки, апетит стає ще більш хаотичним. Це не завжди «погано», але часто говорить про те, що вуглеводне навантаження для вас занадто різке. Особливо якщо у вас невисока інсулінова чутливість або є схильність швидко набирати жир.
Що краще: гейнер чи «зібрати свій» варіант
Один із найкорисніших інсайдів від практиків у тому, що не всім потрібен готовий гейнер як продукт. У багатьох випадках набагато контрольованіше працює «самозбірний» варіант: протеїн + джерело вуглеводів, яке ви переносите добре і можете дозувати. Так легше регулювати калорійність, щільність і склад. Ви чітко розумієте, скільки додаєте білка, скільки вуглеводів і як ваш організм на це реагує.
Готовий гейнер зручний, але він вже має задану формулу. І ця формула не завжди ідеально підходить саме вам. Комусь вона ок, а комусь дає надлишок вуглеводів, важкість або занадто високий калораж у порції.
Гейнер може бути корисним інструментом для набору маси, але тільки тоді, коли він вирішує реальну проблему — недобір калорій і складність із профіцитом через звичайну їжу. Він не будує м’язи автоматично і не робить набір «чистим» сам по собі. Усе вирішує те, наскільки точно ви вписуєте його у свій раціон.
Щоб не набрати жир замість м’язів, найкраще працює проста стратегія: починати з невеликої порції, контролювати динаміку ваги, дивитися не тільки на цифру на вагах, а й на талію, силові та якість форми. Хороший набір маси — це завжди про помірний профіцит, а не про максимальну калорійність будь-якою ціною. Саме тому гейнер має бути не «потужною добавкою для всіх», а точним інструментом там, де він справді потрібен.
Джерело: ГОЛОС || Тернопільська агенція новин