Володимир Труш став головою ОДА близько півтора року тому, як це вплинуло на життя його сім’ї розповіла Ірина Труш спеціально для видання «Номер 1».

– Фактично Ви перша леді Тернопільщини, але людина не публічна. Чому вирішили залишитися в тіні чоловіка?

– Це дуже категорично сказано – в тіні. Кожен із нас живе у своїй стихії, чоловік – особа публічна, звичайно, його роботу потрібно висвітлювати у ЗМІ, соцмережах. Я ж займаюся своєю справою, намагаюся у бізнесі бути корисною. Ще коли працювала в Рогатинській РДА, закінчила магістратуру державної служби, працювала над кількома проєктами й далі продовжую над ними працювати. Тому кожен зайнятий у своєму напрямку. Але якщо є якісь заходи, куди нас запрошують як сім’ю, завжди намагаюся брати участь. Якщо є певні події, де Володимир просить, щоб я була, то планую роботу так, щоб обов’язково бути присутньою. Відстежую в соцмережах заходи та сама пропоную чоловікові, що на них приїду. До прикладу, проща до Зарваниці, я залишила всі справи й побувала на ній.

– Чи розповідає Володимир Любомирович Вам про свою роботу, питає поради у складних ситуаціях?

– Зрідка, але буває, що запитує поради. Він говорить, що я його найкращий союзник і найбільший опонент. Я багато всього критикую, але й порадити також можу. В нас так заведено: якщо я в чомусь сумніваюся, то запитую поради, знаючи, що чоловік компетентніший у деяких речах, і навпаки.

– Пан Володимир залишає «роботу на роботі» чи «бере з собою» додому?

– Я б дуже хотіла, щоби він приїжджав додому і був лише з нами, але так буває зрідка. Інколи Володимир у п’ятницю ввечері приїжджає, а в суботу через невідкладну ситуацію змушений їхати. Плюс постійні телефонні дзвінки. Тому робота в нас є й у вихідні, до цього я вже звикла.

– Чи є амбіції йти кудись вище, можливо, в політику чи ще десь?

– Ні, абсолютно. Коли працювала в адміністрації, політичні сили змінювались, скільки разів мені пропонували, але я говорила, що не є політичною особою і до політики нічого не маю. Є деякі плани, звичайно, треба удосконалюватись. Я завжди говорю, що в теперішній час, якщо ти маєш диплом, то це нічого не означає. Ти завжди повинен самовдосконалюватись, навчатися, доучуватись. У цьому плані я готова йти, тому й власне навчалася, навчаюся і планую далі на цьому не зупинятися.