Як гусак з кличкою “Гусь” став домашнім улюбленцем
Гусак з кличкою “Гусь” став домашнім улюбленцем пенсіонера на Тернопільщині
Чотирирічний гусак з кличкою “Гусь” став домашнім улюбленцем пенсіонера з села Угринь на Тернопільщині Володимира Опацького. Птах всюди ходить за своїм господарем. Не покидає його й під час роботи по господарству — коли Володимир рубає дрова, дзьобає їх, а коли ходить коло бджіл, спостерігає за роботою.
Як стали друзями зі свійським птахом, чоловік розповів Суспільному.
“Гусь, ходи сюди”, — кличе свого свійського птаха 72-річний Володимир Опацький. Гусак спочатку вагається, а потім біжить за господарем у садок.
“То мій друг. Він навіть пасти зі мною гонить. Я живу на окраїні села, кругом ліс і поля. Минулої неділі взяв свого мисливського собаку на повідок і пішов гуляти полем, а гусь обійшов із нами все це поле”.
Гусака Володимиру подарував син.
“Привіз і каже: “На, тримай”. Ми вже були купили і гусенят. А тут посадили кукурудзу на полі і він як зайшов у кукурудзу з гусенятами, то найменше гусеня вернулося з ним, а решту пропали”.
Володимир Опацький каже, Гусь має ревнивий характер. Не підпускає до Володимира інших домашніх тварин, часом кусає й собаку Дуську.
“Він нападає на Дуську або Дуська на нього. Навіть жінку ревнує до мене”.
А з господарем Гусь ніжний — дозволяє гладити, не проти й коли беруть на руки.
Володимир Опацький тримає пасіку. Коли йде дивитися до вуликів, Гусь чимчикує за ним.
“Всюди гусак — куди я йду, туди він. Навіть коло бджіл і то дивиться разом зі мною, дрова рубає також разом зі мною. За жінкою тоже ганяє”.
Володимир Опацький каже, інколи Гусь набридливий, тому неодноразово задумувався, чи не віддати комусь свійського птаха.
“Я би вже віддав, але ніхто не бере (посміхається — авт.). Ми його будемо тримати довічно, доки він буде жити”.
Головне фото: Суспільне.
