Активна взаємодія державних органів, що здійснюють нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства з громадськістю є ефективним механізмом у виявленні та попередженні правопорушень проти довкілля.

В системі органів Державної екологічної інспекції громадський екологічний контроль здійснюється, зокрема, через інститут громадських інспекторів з охорони довкілля, статус яких визначений відповідним Положенням, прийнятим у 2002 р.

Нагадуємо, що громадські інспектори з охорони довкілля — це свідомі громадяни, які власними силами допомагають у боротьбі з браконьєрством, незаконним видаленням зелених насаджень, самовільним випалюванням сухої рослинності та іншими порушеннями природоохоронного законодавства, беруть участь в рейдових заходах, складаючи адміністративні протоколи, і це все винятково на громадських засадах, без увільнення від основної роботи і без додаткової оплати праці.

Коло повноважень у громадських інспекторів достатньо широке. Зокрема, вони можуть складати протоколи за кількома статтями Кодексу про адміністративні правопорушення.

За статтею 48 карають за cамовільне захоплення або користування водними об’єктами.

Статті 63-70 передбачають покарання за незаконне використання лісового фонду, у тому числі сінокосіння, збирання плодів, ягід та грибів у заборонених місцях.

Згідно статей 73 і 76 інспектор може скласти протокол за засмічення лісу відходами та знищення корисної фауни.

Стаття 77-1 карає за самовільне випалювання сухої трави, а згідно статті 78 громадський може скласти протокол на забруднювачів атмосферного повітря.

Стаття 82 стосується порушень правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів.

Стаття 85 попереджає про відповідальність за порушення правил рибальства. Наприклад, рибальство із застосуванням заборонених знарядь, а також лов у розмірах, що перевищують норми та встановлені ліміти.

Стаття 87 і 89 стосуються захисту тварин, зокрема від жорстокого поводження чи порушення умов їх утримання.

Стаття 91-4  попереджає про відповідальність за відмову у наданні або несвоєчасному наданні екологічної інформації.

Стаття 153 передбачає покарання за знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів.

Складені протоколи громадський інспектор подає до Держекоінспекції для притягнення винних до відповідальності.

Стати громадськими інспекторами можуть громадяни України, які досягли 18 років, мають досвід природоохоронної роботи та пройшли співбесіду в органах Держекоінспекції.

Тож об’єднуймо зусилля задля збереження та відновлення нашого довкілля!