Як громади Тернопільщини опановують реформу управління публічними інвестиціями

Реформа управління публічними інвестиціями в Україні (Public Investment Management, PIM) поступово переходить із нормативної площини в практичну. Саме на рівні громад стає зрозуміло, як працює нова система планування та реалізації проєктів, чи вистачає ресурсів для її впровадження та які зміни вона фактично приносить у сферу розвитку інфраструктури нашої держави.

Саме ці процеси стала досліджувати громадська організація «Жінки в Україні» у межах грантової програми «Контроль публічних інвестицій», яку реалізують Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії та ГО «Технології Прогресу» за підтримки Європейського Союзу.

У межах проєкту команда експертів громадської організації «Жінки в Україні» здійснює моніторинг реалізації публічних інвестиційних проєктів соціальної інфраструктури у громадах Тернопільської та Львівської областей. Йдеться про об’єкти, які включені до Єдиного проєктного портфелю (громади чи держави) та забезпечені фінансуванням на 2026 рік. У фокусі моніторингу – заклади освіти, охорони здоров’я, адміністративні будівлі, захисні споруди цивільного захисту та інші інфраструктурні проєкти, що є важливими для розвитку громад.

Коротко про реформу управління публічними інвестиціями

Реформа управління публічними інвестиціями – це перехід до прозорого трирічного планування та жорсткої пріоритетизації проєктів відновлення й розвитку інфраструктури в Україні. Її головна мета – зробити кожну витрачену гривню максимально ефективною та підзвітною для міжнародних партнерів.

Усі інвестиційні проєкти (від ідеї до моніторингу) тепер проходять виключно через систему DREAM. Вона об’єднує громади, міністерства та донорів, інтегруючись із ProZorro та ЄДЕССБ (Єдина державна електронна система у сфері будівництва).

Старт реформи відбувся в грудні 2023 року після презентації Урядом Дорожньої карти реформування. Але фактично громади почали роботу в новій системі лише в другій половині 2025 року. Поточний, 2026 рік, є першим роком впровадження нової моделі управління публічними інвестиціями.

Визначення переліку об’єктів

Перелік проєктів формувався на підставі аналізу відкритих джерел, звернень до державних інституцій та органів місцевого самоврядування. Зокрема, Міністерство розвитку громад та територій України надало перелік тих публічних інвестиційних проєктів, які фінансуються в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.

Додатково, на підставі офіційного запиту до Тернопільської обласної військової адміністрації, було отримано інформацію про проєкти, що реалізуються в області та забезпечені фінансуванням на 2026 рік.

У фокусі моніторингу команди експертів ГО «Жінки в Україні» – заклади освітньої сфери та адміністративні центри надання послуг (ЦНАПи), як об’єкти, що мають важливе значення для щоденного життя громад. Загалом за час дії проєкту буде здійснено моніторинг п’ятнадцяти таких об’єктів відбудови у Тернопільській та Львівській областях.

Моніторингові візити з метою вивчення ситуації в громадах

Важливо підкреслити: моніторингові візити представників ГО «Жінки в Україні» – це не перевірки і не аудит у класичному розумінні. Команда експертів не оцінює громади з точки зору контролю, а намагається побачити, як реформа працює в реальному житті – як її сприймають на місцях і з якими щоденними викликами або можливостями стикаються ті, хто її впроваджує.

«Для нашої команди важливо не лише розібратися в самій системі реформи публічних інвестицій, а, в першу чергу, почути людей, які працюють із нею щодня – у громадах. Ми хочемо зрозуміти слабкі сторони процесу формування та впровадження проєктів на місцях. А далі донести голос громад до координаторів реформи – Мінрозвитку, Мінфіну та розробників цифрової екосистеми DREAM», – зауважує голова громадської організації «Жінки в Україні» Тетяна Долішна.

Візити до громад Тернопільщини

Упродовж перших місяців реалізації проєкту команда ГО «Жінки в Україні» здійснила моніторингові візити до Великогаївської, Великоберезовицької, Хоростківської, Копичинецької та Трибухівської громад Тернопільської області. Під час кожної поїздки експерти зустрічалися з керівництвом громад, профільними спеціалістами та працівниками органів місцевого самоврядування, які безпосередньо супроводжують реалізацію публічних інвестиційних проєктів. Це дало можливість не лише оглянути об’єкти, а й зрозуміти, як реформа управління публічними інвестиціями працює на практиці.

У Великогаївській громаді під час розмови з головою громади Олегом Кохманом, його заступницею Галиною Кравчинюк та профільними фахівцями стало зрозуміло, що якісне впровадження нової системи публічних інвестицій потребує часу. Через обмежену кількість кадрів та необхідність паралельно навчатися роботі з новими інструментами, зокрема платформою DREAM, процес підготовки та супроводу проєктів тут займає більше ресурсів, ніж раніше. У громаді це сприймають як перехідний етап, але визнають, що навантаження на команду зросло.

У Великоберезовицькій громаді під час зустрічі з головою Андрієм Галайком та начальницею відділу економічного розвитку, інвестицій та державних закупівель Оксаною Зазуляк громада продемонструвала більш впевнений темп роботи в новій системі. Представники відзначили, що поступово вибудовують структурований підхід до планування та реалізації проєктів у межах реформи, а нові процедури роблять процес прийняття рішень прозорим і передбачуваним.

У Хоростківській громаді команда відвідала заклад дошкільної освіти «Колосочок», де реалізується проєкт із комплексної термомодернізації та облаштування захисної споруди цивільного захисту. Під час зустрічі з міським головою Степаном Гладуном, начальницею фінансового відділу Оксаною Бурак та заступником міського голови Петром Сліпцем команда обговорила досвід громади у реалізації публічних інвестиційних проєктів. У громаді позитивно відгукуються про можливість залучати кошти Європейського інвестиційного банку. Такий формат фінансування дозволяє реалізовувати великі проєкти без необхідності одразу спрямовувати на них значні суми з місцевого бюджету, а отже — планувати розвиток громади більш послідовно. Водночас робота з такими проєктами потребує якісної підготовки, уважності до деталей та постійного супроводу на всіх етапах. Саме це дозволяє перетворювати інвестиції на об’єкти, які відповідають реальним потребам мешканців.

У Копичинецькій громаді моніторинговий візит був присвячений будівництву нового Центру надання адміністративних послуг. Під час зустрічі з керуючим справами виконавчого комітету Тарасом Елиївим команда обговорила практичний досвід впровадження реформи управління публічними інвестиціями. Саме пан Тарас супроводжував цей проєкт ще на етапі його підготовки, працював із цифровою екосистемою DREAM та координував його реалізацію. За його словами, після впровадження реформи значно зріс обсяг роботи для громад, адже підготовка інвестиційних проєктів тепер потребує більше знань, часу та уваги до деталей. Особливо це відчувається у невеликих громадах, де весь шлях проєкту — від ідеї до реалізації — часто супроводжує одна людина. Водночас нові підходи стимулюють уважніше ставитися до якості рішень. Показовим прикладом стала практична перевірка безбар’єрності майбутнього ЦНАПу за допомогою крісла колісного, яка дозволила ще до завершення будівництва виявити окремі недоліки та оперативно їх усунути.

У Трибухівській громаді команда відвідала реконструкцію адміністративного будинку сільської ради. Під час зустрічі із заступником сільського голови Валерієм Бебихом та працівниками апарату сільської ради стало зрозуміло: цей проєкт для громади — не просто черговий об’єкт, а результат великої спільної роботи.

Працівники апарату детально розповідають про кожен етап реалізації: від підготовки обґрунтувань і роботи з платформою DREAM до вибору технічних рішень під час реконструкції. Складається враження, що вони знають цей проєкт не з документів, а прожили його від самої ідеї до втілення. І не приховують гордості за результат.

Водночас представники громади відзначають, що підготовка проєкту за новими правилами управління публічними інвестиціями стала для них новим викликом. Особливо на початкових етапах: під час підготовки необхідних обґрунтувань, роботи з документацією та освоєння нових інструментів. Проте саме цей досвід допоміг громаді краще зрозуміти логіку реформи та підходи до підготовки якісних інвестиційних проєктів. Сьогодні результат цієї роботи вже можна побачити: оновлений адміністративний простір поєднує сучасний дизайн, енергоефективні рішення, доступність та комфорт для мешканців і працівників громади.

Саме такі зустрічі на місцях дають можливість побачити реформу не як формальну зміну правил, а як живий процес, який у кожній громаді має свої особливості. Хтось лише адаптується до нових вимог, хтось уже вибудував системну роботу, а хтось демонструє, як якісне планування перетворюється на сучасні, доступні та енергоефективні об’єкти. Водночас усі ці приклади показують, що успіх реформи значною мірою залежить від людей, які щодня працюють над її впровадженням.

Попереду в команди проєкту нові виїзди, аналіз матеріалів і подальший моніторинг реалізації проєктів у громадах Тернопільської та Львівської областей. Усі результати будуть публічно представлені та використані для ширшого обговорення того, наскільки ефективно впроваджується реформа управління публічними інвестиціями в Україні.

Для широкої аудиторії будуть представлені матеріали про впровадження 15-ти публічних інвестиційних проєктів в динаміці. Адже впродовж цього року командою будуть відстежуватися зміни на об’єктах та процес їх реалізації.

За більш оперативними новинами та змінами на об’єктах можна слідкувати на сторінці організації в соцмережі Facebook: https://www.facebook.com/womeninukraine.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Моніторинг публічних інвестиційних проектів об’єктів соціальної інфраструктури в громадах Тернопільської та Львівської областей»,
який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає
ГО «Жінки в Україні»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС.
Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної
стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та
ГО «Технології прогресу».