«Я воюю за дітей»: історія молодшого сержанта з позивним «Мольфар»
Ще на початку служби в артилерії Олександр отримав славу людини з дивовижною інтуїцією. Коли інші намагалися відпочити, він наче передчував біду: «Не лягайте, зараз буде виїзд». І щоразу — чергова атака ворожих «шахедів» підтверджувала його правоту, розповідають у 105 окремій бригаді ТрО.
Шлях воїна
Його бойова біографія — це суцільна історія трансформації: від добровольця, що прийшов до військкомату в березні 2022-го, до досвідченого пілота БПЛА. Він пройшов через пекло Сумщини та Донеччини, був штурмовиком, а нині — «очима» підрозділу, які розвідкою та коригуванням вогню нищать ворога.
Залізний характер
Кожна нагорода має свою ціну. Свій «Залізний хрест» Олександр отримав під Кліщіївкою, коли під шквальним обстрілом не розгубився, перебрав на себе командування і вивів групу новачків з-під вогню. Навіть важке поранення у жовтні, коли ворожа міна накрила позиції, не зламало його. Після реабілітації він не шукав виправдань, а повернувся до своїх.
«Коли прийшов у військо, зрозумів, що справжні друзі — це побратими. За них готовий іти в бій і навіть померти», — каже Мольфар.
Він воює не заради медалей чи слави. Він воює за тих, хто чекає вдома: дружину, маму, брата і сестри.
