Кандидат на посаду міського голови Тернополя Леонід Бицюра пропонує змінити зашкарублу структуру міської ради і зробити її органом управління, а не простором, через який пролітають питання порядку.

У своєму нещодавньому інтерв’ю претендент на головне крісло в місті заявив, що кожна сесія повинна розпочинатися з обговорення стратегії міста: що зроблено, що ні й чому ні.

На його думку першочергово необхідно налагодити співпрацю з обласною владою і бізнесом, змінити стратегію економіки і зайнятості, а також припинити вимивання грошей із міста.

Як стверджує Леонід Бицюра, саме успішні практики Хмельницького й особливо Івано-Франківська, що за п’ять років став найбільш інвестиційно привабливим містом України, підтягнувши до себе якірних інвесторів, надихнули його на похід у мери.

«В умовах жорсткої конкуренції міст його успіх — наші проблеми, адже міжнародний бізнес, який мав би осісти в Тернополі, осів у Франківську. Як корінний тернополянин я не можу це проковтнути.

Я бачив, як розвивалася Грузія. У 2006 році там іще не було газу — тільки злидні й розруха. Але Батумі сконцентрувалося — і туди зайшли перші інвестори, за ними потягнулися інші. Знаю, як затягнути їх і до Тернополя, щоб вони стали частиною бренда нашого міста, щоб воно асоціювалося не тільки з піснею «Братів Гадюкіних» і ставом у середмісті, а й стало економічним центром західного регіону і Східної Європи.

Я бачу Тернопіль містом із 250 тисячами населення, з відповідною інфраструктурою: від потужності водогону, господарської каналізації, енергоживлення, оптимізації транспортних потоків — до соціальної, освітньої, медичної мережі.», – зазначає Леонід Олексійович.

В епоху форс-мажорів, тобто фінансових та енергетичних криз потрібно ухвалювати яскраві рішення, підкреслює політик.

«Я маю чіткий план, як вкласти гроші в ідею, візію. Ідеться не про відкриття нових торгових центрів, а про високотехнологічне виробництво. Уже кілька років предметно займаюся розвитком технічно-індустріального кластера на базі колишнього комбайнового заводу. Є надзвичайно цікаві діючі об’єкти. Кожне виробництво нині треба оцінювати на вагу золота, бо це — додана вартість, те, що створює нові гроші.», – додає пан Леонід.