Спортсмен з Тернополя разом з однодумцями налагодив виробництво надміцних ножів для захисників. Заготовки зі сталі учасники волонтерського проекту вирізають лазером.

Віктор Мацикур — тренер, чемпіон світу з жиму лежачи, віцечемпіон світу та Європи з фітнесу. Шість років тому тернополянин зацікавився ножами, зокрема купував і випробовував різні системи для їх заточування. А з початком війни розробив авторський ніж для захисників. Переконує, що це — незамінна річ на передовій.

“Восени 2022 року я з товаришем, бійцем тероборони, розпочав проект з виготовлення ножів. Придбали за власний кошт прокат української сталі, гриндер (стрічкова шліфувальна машина. — Авт.), обладнали майстерню, — розповідає 49-річний Віктор Мацикур. — Я тримав у руках, ремонтував, гострив кілька тисяч ножів з різних куточків світу: від Японії до США, від Норвегії до Китаю. Отож чітко розумів, який ніж може бути максимально зручним, надійним та універсальним. Ми навіть залучали скульптора до співпраці, він надав нам свій варіант ножа, виготовивши його з гіпсу. Зрештою я таки знайшов потрібну форму, яка не муляє й не травмує долоню, якщо ножем треба щось довго робити”.

Спершу волонтер намалював контур майбутнього виробу, обрав розмір леза та довжину руків’я, зробив пробну заготовку, показав друзям. Ті схвалили. Опісля Віктор Мацикур вирішив додати довжини руків’ю, бо воно має підходити людям і з великою рукою. “Також врахував правові особливості: в ножах, які ми виготовляємо, упор для пальців спеціально зменшено до 4 міліметрів, аби виріб не вважався холодною зброєю”, — зауважує мій співрозмовник.

Авторський ніж Віктора Мацикура має 26 сантиметрів завдовжки, з них довжина леза становить 14,5 сантиметра, вага виробу — 230 грамів. Зроблений ніж із суцільного шматка сталі: всередині немає електрозварки чи болтів з гайками. До речі, виріб витримує вагу 100 кілограмів. За словами волонтера, якщо людина з такою вагою стане на ніж, розміщений поміж двома цеглинами, він не зламається. Тож таким ножем без проблем можна не лише порізати продукти, деревину, а й відкрити консерви і навіть цинкові ящики з боєприпасами.

Волонтер каже, що у виготовленні ножів дуже важлива термообробка (гартування) сталі. “Тут нам допомагає фахівець, який понад 30 років працює на одному з заводів і може на промисловому обладнанні контролювати весь процес гартування”, — розповідає тернополянин.

Учасники волонтерського проекту лазером вирізають заготовки зі сталі. Далі на гриндері формують спуски ножа, шліфують їх, гартують та галтунять (очищують від окалини та задирок). Згодом на спеціальному фрезирувальному верстаті вирізають руків’я з текстоліту — композитного матеріалу, що міцніший за будь-яку деревину і пластик. Завершальний момент — виготовлення чохла з кайдексу, пластику, що виробляється у США і призначений для авіаційної промисловості. Такі чохли не втрачають форми від вологи, бруду й сонця та мають колір, що зливається з камуфляжем бійців.

Наостанок ножі заточують, запаковують та відправляють на передову. Виготовляють їх невеликими партіями. Бійці, які воюють на фронті й отримали ножі тернопільських волонтерів, пишуть сотні позитивних відгуків про них. Віктор Мацикур каже, що всі дописи захисників зберігає. А після перемоги створить музейну експозицію про свої ножі й пов’язані з ними історії у час війни.