– Пане Тарасе, Ви – ровесник української незалежності. Чи не зарано ставите перед собою таку амбітну ціль, як робота у найвищому законодавчому органі держави?

– Зараз усі політичні експерти говорять про необхідність повного перезавантаження влади. Мовляв, тільки тоді, коли у Верховну Раду зайдуть нові люди, Україна отримає реальний шанс стати сильною європейською державою. А нові люди – це хто? Знову кнопкодави чи невігласи? Популісти чи прислужники олігархів? Очевидно, не вони, бо від зміни облич в Україні нічого не зміниться на краще. Державну владу має представляти нова генерація політиків – молодих та енергійних, тих, хто готовий працювати на результат, на розвиток економічного потенціалу країни та підвищення соціальних стандартів народу.

– А чи не дасться взнаки брак досвіду?

– На моє глибоке переконання, великий досвід державотворчої роботи, яким так вихваляється «стара гвардія», швидше – баласт, ніж позитив. Бо, ніде правди діти, за роки незалежності поряд з потрібними Україні законами, рішеннями, постановами, наші депутати та урядовці під шумок понаприймали ще й цілу низку документів, які лобіюють інтереси олігархічних кланів, нівелюють верховенство права, породжують корупцію, ставлять на межу виживання мільйони українців. Тож для розбудови України потрібні нові підходи, нові шляхи, нове бачення перспективи. Я – один з тих, хто володіє цими якостями. Та й у велику політику йду не зі шкільної парти, адже упродовж чотирьох років працюю депутатом Тернопільської міської ради. За цей час довелося вирішувати безліч проблем, однак жодним чином не йшов і ніколи не піду на компроміс з власною совістю, щиро і сумлінно виконую накази виборців та завжди захищаю інтереси громади обласного центру.

– Колись з цього приводу Ви зауважили, що у конфлікті влади з громадою правда завжди на боці громади…

– До такого висновку дійшов, захищаючи разом з небайдужими тернополянами законні інтереси всієї громади. Зокрема, ми добилися відміни завищених тарифів за проїзд у громадському транспорті. Пам’ятаєте, перевізники упродовж кількох днів шантажували весь Тернопіль, вимагаючи 9 гривень за квиток? Окрема тема – відстоювання права автовласників на так званій Алясці, які роками не могли приватизувати землю під гаражами.

– Наскільки мені відомо, це питання вже вирішене –  приблизно 6 гектарів території цього гаражного кооперативу вивели з підпорядкування ТД НТП «Промінь» і передали у комунальну власність. З цього приводу колишній високопосадовець, до речі, Ваш конкурент на окрузі,  вже зробив гучну заяву.

– Його слова – яскравий приклад популізму та різного роду інсинуацій. Насправді, «гаражна» епопея тривала не один рік. І тільки завдяки моїй активній депутатській позиції, одностайно підтриманій автовласниками, тільки після пікетів біля «Променя», перекривання дороги на вулиці Курбаса та інших протестних акцій цей процес вдалося зрушити з місця і змусити владу прислухатися до людей. А робити голосні заяви – не для мене, бо завжди звик працювати на результат, а не задля піару.

– Подейкують, що за свою активну та принципову позицію Ви добряче поплатилися…

– Що було – то було. Брехня, шантаж, наклепи, грубе втручання у моє приватне життя, перекручування фактів, псування особистого майна та нанесення шкоди діловій репутації, телефонні погрози від недругів та застереження «не рипатися» від «доброзичливців»…

Однак, усе це тільки підсилювало мою віру, що дію правильно, і, головне, ефективно.

До речі, про вислів, який ви згадали. Ставши народним депутатом, я не зречуся своїх слів, бо переконаний, що у конфлікті влади з народом правда завжди на боці народу.

– Критикувати владу завжди виграшно, навіть,  якщо Ви – представник цієї влади.

– Моя опозиційність до неоднозначних рішень міської ради ніколи не була огульною. Як депутат, завжди надавав пріоритет наказам виборців. Відрадно, що багато з них вдалося виконати, а інші – у процесі виконання. Наприклад, залучивши мільйон гривень з міського бюджету, вдалося утеплити десятиповерховий будинок на Вишневецького. Також за кошти міського та державного бюджетів ініціював спорудження стадіону зі штучним покриттям. Впорядкування прибудинкових територій, благоустрій дворів, проведення масових заходів і турнірів.. Усе це для мене – не рутинна робота, а можливість виправдати довіру тернополян. А ще завжди пам’ятаю про те, що в Україні – війна. Тому й співпрацюю з волонтерськими організаціями та беру участь в акціях зі збору продуктів,  речей і техніки для наших бійців на Сході.

– У Верховній Раді Вам доведеться займатися значно глобальнішими питаннями.

– Я до цього готовий і маю чітку програму дій. Проте, з іншого боку, в основі будь-якого загальнонаціонального законодавчого акту, за який я голосуватиму, має бути покращення життя українців, підвищення обороноздатності країни, створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного бізнесу. А ще я виступатиму із законодавчими ініціативами щодо всебічної державної підтримки молодих сімей, юнаків та дівчат, які, після закінчення вишів, ще й досі змушені шукати роботу за кордоном. Ми не маємо права втрачати їх інтелект, ентузіазм, запал та вміння.

– І, наостанок, що Ви хочете сказати своїм виборцям?

– Переконаний, що для роботи у владі мій вік – не перешкода, а перевага. Підтримавши мене, ви підтримаєте позитивні зміни в Україні.

А ще – я тернополянин. Живу поряд з вами, тут – моя родина, знайомі, друзі, колеги, соратники. Мене, як і вас, болить серце за Україну, за рідне місто. Проблеми Тернополя – мої проблеми і ми обов’язково вирішимо їх разом. Заради цього, задля розбудови України я йду у Верховну Раду. Підтримайте і не помилитеся – не підведу!

Візитка:

Тарас Серетний, вік – 28 років.

Закінчив Тернопільську середню загальноосвітню школу №29 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Здобув вищу освіту у Київській Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю магістр права.

Працює у Головному управлінні Держгеокадастру у Тернопільській області.

Володіє трьома іноземними мовами.

Депутат Тернопільської міської ради від Радикальної партії Олега Ляшка.

Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» від Патріарха Київського і всієї Руси-України, подяками та грамотами за активну громадянську позицію та особистий внесок у наданні волонтерської допомоги учасникам антитерористичної операції на Сході України.

Життєве кредо: реальні цілі – конкретні справи. Менше обіцянок – більше праці на благо людей.