Пiсля початку повномасштабного росiйського вторгнення в Українi з’явилося багато iнiцiатив, спрямованих на заборону дiяльностi Української православної церкви Московського патрiархату (УПЦ МП), яку трактують як мережу агентiв росiйського впливу. Все частiше мiсцевi органи влади приймають рiшення про заборону УПЦ МП в окремих мiстах чи навiть областях – проте такi рiшення практично нереально втiлити, кажуть юристи.

На розглядi у Верховнiй Радi уже кiлька мiсяцiв перебуває урядовий законопроект, прийняття якого мало б запустити процес обмеження дiяльностi УПЦ МП на державному рiвнi. Цей законопроект вважається досить м’яким, що передбачає складну i тривалу процедуру, але його прийняття дозволило б припинити дiяльнiсть пов’язаних з РФ релiгiйних громад. Попри те, що урядовий законопроект схвалив профiльний парламентський комiтет та Всеукраїнська рада церков i релiгiйних органiзацiй, Верховна Рада  досi не прийняла його навiть у першому читаннi.

Близько половини українцiв i пiдтримують повну заборону УПЦ МП, натомiсть лише менше 7% вважають, що ця церква має дiяти без будь-яких обмежень. При цьому майже 60% пiдтримують позбавлення УПЦ МП майна, яке перебуває у державнiй чи комунальнiй власностi.

Однiєю з основних проблем у випадку УПЦ МП є те, що такої юридичної особи нема – натомiсть є окремi парафiї, єпархiї i так далi, загалом близько 10 тис. юридичних осiб. I з усiма ними треба судитися у випадку заборони їхньої дiяльностi.

Проте УПЦ МП як сукупнiсть тисяч органiзацiй володiє не лише власним майном, але й державним чи комунальним, переданим в оренду чи користування. Саме це майно порiвняно легко можна було б вилучити.

Тому NGL.media разом з YouControl зiбрали iнформацiю про усю нерухомiсть, зареєстровану на УПЦ МП в Українi. Усi данi взятi з держреєстрiв станом на травень 2023 року.

Як ми це зробили?

Спочатку ми сформували список усiх органiзацiй, у назвi яких є слово «православний» (у рiзних вiдмiнках), включаючи зареєстрованi релiгiйнi громади. Пiсля того виокремили органiзацiї УПЦ МП, очистивши список вiд iнших православних конфесiй i деномiнацiй.

Додатково ми порiвняли отриманий список з реєстром церков УПЦ вiд Opendatabot i виявили, що частина громад уже перейшли до Православної церкви України (ПЦУ), проте у реєстрi Opendatabot вони досi вказанi як УПЦ.

Процес переходу громад УПЦ пiд юрисдикцiю ПЦУ триває з 2019 року, пiсля отримання томосу про автокефалiю ПЦУ, проте набирав обертiв пiсля росiйського вторгнення у 2022 роцi. Станом на початок липня до ПЦУ перейшли майже 1500 громад УПЦ (13% вiд загальної кiлькостi), проте не завжди цi змiни належним чином оформленi у держреєстрах. Траплялися i випадки, коли громади заявляли про перехiд до ПЦУ, але пiзнiше вiдмовлялися вiд таких намiрiв, або ж переходили у статус «незалежних».

Ми уточнили список дiючих громад та органiзацiй УПЦ з урахуванням згаданих вище нюансiв i попросили аналiтикiв YouControl надати базу даних нерухомого майна (земля i будiвлi), зареєстрованого на УПЦ МП. Варто наголосити, що цi данi не враховують майна, зареєстрованого на фiзичних осiб, пов’язаних з УПЦ МП

Усе виявлене майно звели у єдину базу даних i нанесли на карту з прив’язкою до конкретних адрес. Навiвши курсор на конкретну точку, можна отримати iнформацiю про наявнiсть i належнiсть цього майна, побачити межi дiлянок чи конкретнi будiвлi. Щоб дiзнатись про майно УПЦ МП у певнiй мiсцевостi (область, район, мiсто, село) скористайтесь пошуком на картi чи масштабуванням. Важливо розумiти, що майно УПЦ МП в Криму i на окупованiй частинi Донеччини та Луганщини вказане лише те, що досi зареєстроване за українським законодавством.

Частину майна, особливо у сiльськiй мiсцевостi, ми не змогли нанести на карту, оскiльки у реєстрах вони мають старi чи помилковi назви (наприклад, вулиця Ленiна), тож точне визначення координат є утрудненим. Тому ми створили ще один пошуковий рядок пiд картою, скориставшись яким можна отримати таблицю з повним списком майна.

Більш детально зі списком та картою можна ознайомитись на ресурсі за посиланням: https://ngl.media/2023/07/13/vsya-pravoslavna-rat/