Учора понад сотню людей у центрi Тернополя приєдналися до акцiї у пiдтримку полонених «Азовсталi».

Росiя – країна вбивць! Повернiть наших рiдних додому! Саме з такими плакатами вийшли рiднi захисникiв Марiуполя, аби нагадати всiм українцям про вiйськових, якi досi перебувають пiд гнiтом Росiї.

Зi слiв спiворганiзаторки заходу Анастасiї Крисак, її хлопець вiд самого початку знаходився в Марiуполi, а зараз – в полонi. Мовчати вже немає сил.

– Нашi рiднi в полонi i вони потребують допомоги. А коли побачили новини про теракт в Оленiвцi (Донецька область), то вирiшили виходити у кожному доступному регiонi i кричати. Вже немає сил сидiти i чекати, знаючи, що над ними там знущаються. Сподiваюсь, цi акцiї хоча б якось допоможуть повернути їх живими додому. Ми маємо про них пам‘ятати, адже вони вiддали власне, життя, свободу, щоб ми зараз тут могли стояти, – каже вона.

На акцiю зiбрались як тернополяни, так i переселенцi. У брендованих футболках, з українськими прапорами, великими плакати небайдужi прийшли пiдтримати як захисникiв, так i їх рiдних.

– Коли азовцi вийшли iз заводу, ми сподiвались, що ось-ось вони будуть вдома. А замiсть цього отримуємо теракт в Оленiвцi, де їх спалили живцем. Я думаю, що Росiя готувалась до цього, адже знала, як ми чекаємо на захисникiв  i що вони є справжнiми героями для нас. Я не уявляю, що вiдчувають рiдних тих, чиї прiзвища вже є у неофiцiйних списках загиблих. Ми маємо нагадувати ООН та Мiжнародному комiтету Червоного Хреста, про що вони обiцяли i що в результатi ми отримали, – розповiдає марiупольчанка Влада.

– Захисники «Азов» – герої України. Ми про це пам‘ятаємо i маємо нагадувати всiм. Сьогоднi я вимочила футболку у червону фарбу, щоб привернути увагу всiх перехожих до терактiв i вбивств, що вiдбуваються над полоненими. Ми сподiваємось на їх визволення i хочемо бачити живими, – каже переселенка з Краматорська Маргарита.

Також рiднi захисникiв просять надати їм хоча б якусь достовiрну iнформацiю щодо стану здоров’я полонених, їх мiсця перебування та умов, в яких вони знаходяться.

– Востаннє я спiлкувалась зi своїм чоловiком ще коли вiн перебував на заводi. Вже тодi умови були складнi. Пiсля того, як вони здалися вiд нього нi слуху, нi духу. А ось пiсля теракту в Оленiвцi я побачила його в списку поранених. Я вже чотири днi не можу спати, майже на нервовому зривi. Дуже важко, коли не знаєш, що з твоїм чоловiком i нiчим не можеш допомогти, – розповiдає марiупольчанка Свiтлана.

Подiбнi акцiї наразi проходять по всiй територiї України та країнах ЄС. Головною метою є привернення уваги до теракту, що вiдбувся в колонiї Оленiвки (Донецька область).

– У країнах ЄС варто теж про це кричати систематично. Бо ми бачимо як європейцi вже поступово вiдходять вiд теми вiйни в Українi, забувають про теракти, всi вбивства, що чинить Росiя на нашiй землi. А ми як i в першi днi вiйни потребуємо розголосу, пiдтримки, бо хочемо бачити рiдних живими, – додає спiворганiзаторка Анастасiя.

Нагадаємо, коли захисники «Азовсталi» склали зброю та пiшли в полон, ООН i Мiжнародний комiтет Червоного Хреста запевнили, що їхньому життю та здоров‘ю нiчого не загрожуватиме.

А вже у нiч на 29 липня в одному з примiщень колонiї в Оленiвцi стався вибух. Там утримували захисникiв «Азовсталi», яких мали обмiняти. За неофiцiйними списками вiд Росiї, загинуло приблизно 50 українських вiйськових.

Органiзатори наголошують, нестерпно усвiдомлювати безпораднiсть мiжнародних органiзацiй, якi взяли на себе зобов’язання гарантувати безпеку українських вiйськовополонених. Тому усi українцi повиннi не мовчати, а постiйно нагадувати свiту про те, що Герої зазнають катувань, їх потрiбно якнайшвидше врятувати.