Вони потонули…. Родичі загиблих крейсера “Москва” не можуть знайти своїх рідних
Майже 5 мiсяцiв минуло вiдтодi, як було потоплено крейсера «Москва». За цей час деякi родичi загиблих морякiв так i не отримали iнформацiї вiд Мiнiстерства оборони РФ, або вiд офiцiйної влади, повної iнформацiї про те, що сталося, а також про долю своїх рiдних.
Згiдно з офiцiйними даними, в результатi затоплення крейсера “Москва” загинула 1 особа, а також 27 зникли безвiсти. Тим часом, за даними незалежних джерел, визнаних у Росiї «iноагентами», то як мiнiмум 37 тiл було доставлено до Севастополя пiсля пожежi на крейсерi.
Батьки та близькi родичi морякiв почали з’ясовувати, що сталося i яка доля їхнiх чоловiкiв. Однак влада i командування ЧФ засекретили всю iнформацiю. Рiднi казали, що жодної iнформацiї щодо офiцiйних лiнiй їм знайти не вдається.
Бiльше того, пораненим морякам, якi перебували у шпиталях по всiй країнi, дали пiдписати документи “про нерозголошення”. Одна з матерiв стверджувала, що довго шукала сина i весь цей час спостерiгала поряд iз собою двох дiвчат, куди б вона не подалася. Жiнка припускала, що за нею велося стеження. Також, родичам, чиї близькi вважалися як зниклi безвiсти, пропонували пiдписати документ, який перевiв би морякiв у статус “загинув унаслiдок катастрофи”. Таким чином, влада хотiла якнайшвидше провести суди i визнати загибель вiйськових, оскiльки статус “зниклий безвiсти” закрiплюється за людиною протягом 6 мiсяцiв.
Сумнiвiв у тому, що зниклi безвiсти загинули нi в кого. Але росiйська влада наполегливо це приховує. Чому це робиться не зрозумiло. Немає необхiдностi пояснювати, чому люди не хочуть влаштовувати скандалiв, чи вiдкрито звинувачувати владу — рiдним просто необхiдно дiзнатися, що насправдi сталося з моряками на «Москвi» та оплакати загиблих. Але Кремль, як i у випадку з Курськом, намагається приховати всю iнформацiю про трагедiю. Очевидно, у подiї є вина вищого вiйськового командування Чорноморського флоту. Мабуть, в очах командування — цей факт виправдовує муки людей, якi вiддали своїх близьких, як їм казали, «на захист батькiвщини», якi тепер не можуть навiть дiзнатися про їхню долю.
