Останнім часом все частіше говорять про можливість врегулювання справ щодо порушень митних правил шляхом компромісу. Чи є цей механізм справді ефективним? Про це ми поговорили з начальником управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Тернопільської митниці Володимиром Петруком.

– Компроміс: ефективний інструмент чи поступка порушникам?

– Це, безумовно, ефективний механізм, – зазначає Володимир Петрук. – У Митному кодексі України передбачено 19 видів порушень митних правил, за які можуть бути застосовані адміністративні стягнення, зокрема штрафи, конфіскація товарів чи попередження. Водночас стаття 521 Кодексу дозволяє припинити провадження у справі шляхом компромісу. Це дає змогу швидко врегулювати питання без розгляду справи у суді, що вигідно і державі, і , власне, особі, яка вчинила таке порушення.

Важливо розуміти, що компроміс – це не уникнення відповідальності, адже порушник усе одно зобов’язаний сплатити кошти до бюджету.

– Як виглядає процедура укладення компромісу?

– Особа, яка вчинила порушення, звертається до митного органу з ініціативою укласти мирову угоду. Для цього порушник може у довільній формі написати заяву на ім’я начальника митниці з проханням припинити справу, порушену проти нього, шляхом компромісу відповідно до статті 521 Митного кодексу України. Заяву можна подати: особисто під час складання протоколу; особисто в Тернопільській митниці (вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль); поштою або електронною поштою (tr.post@customs.gov.ua). Якщо справа підпадає під критерії компромісу, визначається сума платежу, після сплати якої адміністративна справа закривається. У разі неможливості укладення мирової угоди митниця повідомляє заявника про це впродовж доби, тому у зверненні заявнику слід обов’язково вказувати власний контактний номер телефону, – каже Володимир Іванович.

– Які дії має виконати порушник після укладення мирової угоди?

– Після укладення угоди особа, яка вчинила порушення митних правил, повинна у визначений строк (не більше 30 днів):

1. Сплатити до державного бюджету суму штрафу відповідно до санкції статті Митного кодексу. Якщо стаття передбачає нижню та верхню межі штрафу, то необхідно сплатити мінімальну суму, тобто нижню межу.
2. Якщо санкція статті передбачає конфіскацію товарів чи транспортних засобів, порушник зобов’язаний помістити їх у митний режим:

– відмови на користь держави,

– знищення або руйнування (якщо товари не можуть бути передані державі чи випущені у вільний обіг),

– імпорту або експорту (із дотриманням усіх тарифних і нетарифних вимог).

– Чи є приклади справ, завершених шляхом компромісу, у Тернопільській митниці?

– У Тернопільській митниці практика компромісного врегулювання митних спорів вже довела свою ефективність. Лише минулого року 48 справ було закрито шляхом компромісу, у результаті цього до державного бюджету надійшло понад 1,2 мільйона гривень.

Один із яскравих прикладів – справа за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Загальна вартість вилученого товару сягнула 364 569 гривень. Згідно із законом, на порушника міг чекати штраф у розмірі до 100% вартості товару, а також його конфіскація. Проте завдяки компромісу особа сплатила 236 969 гривень. Водночас товар був оформлений у митний режим імпорту та випущений у вільний обіг.

– Скажіть, будь ласка, будь- яку справу можна завершити шляхом компромісу?

– Відповідно до статті 521 Митного кодексу України, компромісне врегулювання можливе лише за умови, що у діях особи, яка вчинила порушення митних правил, відсутні ознаки кримінального правопорушення. Крім того, товари та транспортні засоби, що стали безпосереднім предметом порушення митних правил, можуть бути включені до мирової угоди тільки якщо порушник є їх власником або має право ними розпоряджатися.

– Які переваги компромісу для держави та порушника?

– Ця процедура вигідна всім. Держава отримує кошти до бюджету, митні органи зменшують навантаження на свої служби, а суди – на розгляд справ. Для порушника компроміс означає швидке врегулювання питання без ризику конфіскації товарів або значно вищих штрафів. Ба більше, людина, яка скористалася компромісом, не вважається такою, що притягувалася до адміністративної відповідальності.

Також додам, що цього року вже маємо 9 підписаних мирових угод у справах про  порушення митних правил. Це знову ж таки є підтвердженням ефективності компромісу, який дозволяє оперативно реагувати на порушення і забезпечувати справедливість без зайвої бюрократії.

Компроміс у митних справах – це не поступка порушникам, а цивілізований інструмент, який допомагає швидко і раціонально вирішувати проблему, мінімізуючи втрати для всіх сторін.