Власним прикладом: як вчитель, що навчав боронити країну, сам став її щитом в тернопільській бригаді
«Фізрук» — військовослужбовець 1-го батальйону безпілотних систем 105-ї окремої бригади територіальної оборони.
До повномасштабної війни Вадим працював у школі — викладав предмет «Захист України» та фізичну культуру. Саме через шкільну роботу й отримав свій позивний — «Фізрук». Із початком російського вторгнення він добровільно пішов до війська.
Каже: «Я тоді розумів, що мобілізація все одно буде. Тому пішов сам».
Службу розпочинав стрільцем. З часом у підрозділі почав працювати з безпілотниками. Розповідає: спочатку дронів було критично мало.
«Тоді мавіки були великою рідкістю. У нас був один-два дрони, і ми реально боялися їх піднімати, щоб не втратити», — згадує Вадим.
Навчалися поступово — через практику, власні помилки та взаємодію з іншими підрозділами. Згодом робота з безпілотниками стала повноцінною частиною бойових завдань. Вадим працював оператором БпЛА, забезпечував розвідку, коригування вогню та прикриття дій піхоти.
У бойовій роботі, каже, пріоритетом завжди залишалося збереження життя особового складу: «Краще втратити дрон, ніж втратити бійця. Якщо треба дати картинку до кінця — ти її даєш, навіть якщо розумієш, що дрон уже не повернеться».
Вадим згадує й конкретні бойові епізоди — злагоджену командну роботу екіпажів, коли ворога вдавалося знищити завдяки точній координації: «Було таке, що два мавіки зі скидами заходили з різних сторін посадки. Ворог просто не мав куди тікати і був знищений. Це була командна робота — один механізм».
З часом Вадим пройшов шлях від солдата до старшого сержанта. Нині він здебільшого займається організацією та забезпеченням — відповідає за те, щоб пілоти мали все необхідне для ефективної роботи: «Зараз моя задача — забезпечити людей, які літають. Як колись забезпечували мене, тепер я забезпечую інших».
Говорячи про майбутнє, Вадим наголошує на важливості розвитку армії, сержантського корпусу та передачі реального бойового досвіду: «Є багато людей у підрозділах, яких треба заохочувати й розвивати. Вони вже мають досвід, який потрібно передавати далі».
За час служби у складі 105-ї окремої бригади ТрО Вадим отримав чимало відзнак, серед яких: «Хрест Сил територіальної оборони», «Золотий хрест», а також відзнака Президента України «За оборону України».
