Відійшов у вічність представник лемківської громади Прикарпаття Степан Криницький
19 січня 2026 року на 91-му році життя відійшов у вічність Степан Семенович Криницький — відомий український науковець, педагог, лікар, діяч спортивної медицини та активний представник лемківської громади Прикарпаття.
Степан Семенович народився 15 січня 1936 року в курортному містечку Криниця (Польща). У 1964 році з відзнакою закінчив Івано-Франківський державний медичний інститут. Професійну діяльність розпочав на кафедрі нормальної анатомії, де у 1967–1973 роках працював асистентом. У 1972 році захистив кандидатську дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата медичних наук.
Із вересня 1975 року його життя було тісно пов’язане з кафедрою фізичного виховання, здоров’я та лікувальної фізкультури ІФДМІ. У різні роки він обіймав посади асистента, старшого викладача, а впродовж 1991–1996 років очолював кафедру фізичного виховання і здоров’я, лікарського контролю та лікувальної фізкультури. У 1992 році отримав вчене звання доцента.
З 1997 року Степан Криницький очолював курс фізичної реабілітації, спортивної медицини і здоров’я при кафедрі ендокринології. У 2013–2016 роках працював доцентом кафедри загальної практики (сімейної медицини) та лікувальної фізкультури Івано-Франківського національного медичного університету.
Окрім науково-педагогічної діяльності, Степан Семенович був активним громадським діячем. Він очолював товариство «Лемківщина» на Прикарпатті, а до останніх днів життя залишався активним учасником хорової капели «Сурма». У молоді роки захоплювався велосипедним та ковзанярським спортом, був тренером збірних команд ІФДМІ, учасником, переможцем і призером численних спортивних змагань.
У 1961 році виконав норматив майстра спорту, став членом збірної команди України та у її складі брав участь у першості Радянського Союзу. Також очолював обласне наукове товариство фахівців зі спортивної медицини.
За багаторічну плідну працю та активну громадську діяльність Степан Криницький був нагороджений медаллю «За працю і звитягу», медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям», знаком голови міста «Міць і опора міста», а також численними грамотами й відзнаками.
Чин похорону та панахида відбудуться 21 січня о 12:00 у Лемківській церкві на вулиці Галицькій.
Світла пам’ять про Степана Семеновича Криницького назавжди залишиться у серцях колег, учнів, друзів та всіх, хто мав честь знати його особисто.
“Він одышов тихо, як одходят горы во млаці. Старий Лемко – чловек кореня і каменю. Він нюс во собі пам’ят , біль вигнаня і правдиву гіднисть лемківского роду. В го зморшках жыло ціле поколіня вигнанців з раю, в го погляді –залишена Лемковина, котрой юж неє на мапах, але котра навікы в серці.
Штефана Криницкого юж неє…Пішов зо сьвіта вчера, 19 стичня 2026 року. Неє мудрого повадыря, цєкавого оповідіча, перфектного артиста фестивальних прольогів, неє вірного Сына Лемківщыни!
«..Ми НЕ етнічна гілка украінского народу, ми –го корін!!», – остатні слова пана Штефана в часі поздравліня го з 90 –літтям.
Так, прежыв поважно, гідні, довго. Но –ле річ не о долготі жытя, а в го значыню. В тим, же сут люде, чиє місце по їх одході зайняти неможливо. Так было з Олександром Венгриновичом, Ігорьом Дудом, Славцьом Галик… Так тераз і з Криницким. Юж зме осиротіли доцяп!
Вірю, же він вернув там, де было му добрі, там, де Няньова студенка зо щавом, до рідной Криниці. Але юж не босыма ногами по зелених верхах, а душом над Бескыдами полетів. Там.. До них.. До своїх.. До Доми…
Най пам’ят о Штефані Криницкім, Лемка з Криниці, буде жывом, як го лемківска пісня, што не гмре, навет, кеди стих голос.
«…Лемко я си Лемко, в Криниці ся родив…» Вічная пам’ят!”, – написали у Музейному Комплексі Лемківське Село.
