Українська художниця Ірина Бородін, родом зі Збаражчини, представила свої роботи в Нью-Йорку в межах 40-го Chelsea International Fine Art Competition. Три її колажі — «Плач предків», «Відлуння спадщини» та «Коріння ідентичності» — експонувалися в Agora Gallery у Челсі, пише сайт Новини Тернопільщини.

Для мисткині ця виставка стала дебютом у Нью-Йорку та важливим етапом творчого шляху. Водночас за представленими роботами стоїть особиста історія, пов’язана з українським корінням, війною, міграцією, культурною пам’яттю та пошуком власної ідентичності.

«Плач предків» став початком нового творчого етапу

Особливе місце у творчості Ірини Бородін займає колаж «Плач предків». Саме після його створення художниця почала сприймати аналоговий колаж не лише як техніку, а як окрему форму мистецького висловлювання.

Робота з’явилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У той період мистецтво стало для Ірини способом пережити складні емоції та висловити те, що неможливо було передати словами.

«Я не планувала створювати мистецьку заяву. Я просто шукала спосіб дихати. Вирізати, поєднувати й заново складати фрагменти стало для мене мовою, через яку я могла осмислити біль, розрив і відчуття приналежності», — розповідає художниця.

Відтоді аналоговий колаж став одним із головних напрямів її творчості.

Три роботи — одна історія про коріння

Представлені в Нью-Йорку роботи «Плач предків», «Відлуння спадщини» та «Коріння ідентичності» тематично пов’язані між собою. Вони послідовно звертаються до тем предків, культурної спадщини та особистої ідентичності.

Ірина працює переважно з аналоговим колажем, використовуючи фотографії, папір, друковані матеріали та різні візуальні фрагменти.

У її роботах переплітаються теми культурної пам’яті, жіночого досвіду, міграції, спадщини та пошуку свого місця у світі.

«Відлуння спадщини» присвячене тому, що людина отримує від попередніх поколінь і продовжує нести із собою незалежно від того, де живе.

«Коріння ідентичності» розкриває тему приналежності, пам’яті та зв’язку з місцем свого походження.

Українськість у роботах художниці не завжди проявляється через прямі національні символи. Вона читається через особисту пам’ять, родинні зв’язки, переживання та відчуття дому.

Нью-Йоркський дебют із тернопільським корінням

Сьогодні Ірина Бородін живе та працює у Нью-Йорку. Однак Тернопільщина та Україна залишаються важливою частиною її особистої історії та мистецького бачення.

Поява власних робіт на стінах галереї в Челсі стала для художниці особливим моментом.

«Коли я побачила свої роботи на стінах галереї у Челсі, я думала не лише про Нью-Йорк. Я думала про шлях, який пройшла, про Україну, своє коріння і про всі ті частини життя, які привели мене сюди», — каже Ірина.

Не менш важливою для мисткині стала реакція глядачів. Люди, які не знають особистої історії створення робіт, можуть побачити в них власні спогади та переживання — дім, втрату, силу, жіночність або пошук свого місця.

Саме здатність особистої історії знаходити відгук у зовсім інших людей Ірина вважає однією з особливостей мистецтва.

Збаражчина залишається частиною мистецької історії

Для Ірини Бородін колаж став не просто художньою технікою, а способом говорити про людський досвід.

Людина може змінювати країни, міста та починати нові етапи життя, але попередні частини її історії не зникають. Вони залишаються та формують нову особистість — наче окремі фрагменти одного колажу.

Збаражчина, Україна, досвід життя між різними країнами та Нью-Йорк сьогодні стали частинами її власної багатошарової історії.

Дебют у Челсі відкрив для Ірини Бородін новий етап міжнародного мистецького шляху, не перериваючи зв’язку з Україною та місцем, де цей шлях розпочався.