Ветеран з Тернопільщини керує агродронами та навчає цьому побратимів
Чоловік розповів Суспільному, що з перших днів повномасштабної війни добровольцем став до лав ЗСУ. Служив у 35-му стрілецькому батальйоні. Захищав Сумщину та Донеччину. Ветеран Андрій Саламаха з Борщева на Тернопільщині обробляє землі агродронами і навчає цьому побратимів. Цим зацікавився чотири роки тому.
Після демобілізації продовжив власну справу.
“24 лютого йду в військкомат. Приходжу туди, кажу, дивіться, справа банальна. Мене треба тиждень повчити. Я зброю ніколи в руках не тримав. Там відповіли, що якраз формують роту охорони. Пройшов медкомісію і 24 лютого став військовослужбовцем ЗСУ. Потім була прикордонна Сумщина, згодом — Бахмутський район.
Коли першого дня відправили нас у Кліщіївку, по рації вже почалися двохсоті і трьохсоті. Евакуація добре не працювала, спочатку не була налагоджена логістика. Деколи за день було 5-6 двохсотих, 10-20 трьохсотих. Це лице війни”, — говорить Андрій Саламаха.
Через півтора року чоловік демобілізувався. Маючи фах механіка та сільськогосподарську освіту, вирішив розвиватися в цьому напрямку. Хотів знайти нішу, яку ще ніхто не зайняв. Зараз обробляє землю агродронами.
“У мене є товариш в Іспанії. Він розповів, що бачив, як там виноградники обробляли дронами. Я зацікавився, почитав в інтернеті. Прийшов до дружини і кажу: “Давай купимо”. І на всі гроші, які мали, купляємо в Китаї дрон.
Через три місяці прийшло чотири великих пачки. Я тиждень переписувався з китайцем, щоб він нам пояснив, як дрон зареєструвати, як запустити”.
Відео, яке відзняли під час випробування першого дрона, зберігають.
“Це було таке захоплення, що ми запустили його, що нас не надурили, що він працює”, — зазначив ветеран.
Аби опанувати нову технологію, знадобилося майже два місяці. Коли дрон нарешті почав літати, зрозумів, що нема кому надавати ці послуги.
“Ми думали, що його запустимо, він буде нам заробляти гроші і ми розбагатіємо. На практиці так не працює. Треба створити клієнтську базу, знати, кому запропонувати продукт. А ми купили спочатку послугу, та не знали, кому її надати.
Як сьогодні, пам’ятаю, приходжу додому і в мене відчай. Я не знав, що з цим дроном робити, вже думав його продати. Якби не підтримка дружини, то так би й зробив”, — говорить Андрій.
Згодом керувати дронами навчилася і Юлія. Зараз вони працюють разом.
“Він до мене каже: “Подивися за планшетом, а я піду і щось поміняю чи доллю засобу захисту рослин у дрон. Я залишилася. Дивлюся, а там різні штучки на планшеті. Стало цікаво. Натиснула одну, натиснула другу, все класно. Потім почала вже сама його запускати. У програмі дивилася, які він має функції, як можна регулювати висоту, ширину захвату поля. Навчилася керувати дроном за два дні”, — розповіла Юлія Саламаха.
“Але вона упускає деякі моменти. Коли дрон сів десь у полі, а Юля каже: “Ой”. Кажу: “А де дрон?” “Не знаю, десь у полі”. І я йду шукати дрон. Правда, там є геомітки і ми його знайшли. Коли оголошують тривогу, дрон падає”, — сказав чоловік.
“Тому ми стараємося, як тільки тривога доходить до нашої області, зразу дрон садити. Не має значення, чи він в полі виконує роботу, чи біля нас, ми його відразу садимо. Останній раз майже сімсот метрів ішли соняшником, щоб його забрати, тому що його посадили під час тривоги”, — зазначила дружина ветерана.
“Останній раз у нас дрон впав. Ремонт обійшовся в межах 25 тисяч. Був ремонт, що коштував 80 тисяч. Так, це насправді дорога техніка, дорогий ремонт”, — говорить Андрій Саламаха.
Щоб такого не траплялося, подружжя постійно вдосконалює навички керування дронами та передає ці знання ветеранам, аби вони могли реалізувати себе після демобілізації. Двоє побратимів, яких він навчив, теж починають самостійно працювати. Андрій Саламаха планує створити кооператив.
“Без дронів не відбувається внесення фунгіцидів, інсектицидів по високорослих культурах, таких як соняшник, ріпак, кукурудза. Причепні самохідні обприскувачі ще якось працюють, бо в них кліринг 1,8-2 метри. А причепний обприскувач високорослу культуру ламає”, — розповів ветеран.
Джерело: Суспільне.
