У груднi 2022 року тернополянка Марiя С. в iнтересах свого неповнолiтнього сина звернулась iз заявою до суду та просила встановити факт смертi її чоловiка Романа С. у мiстi Бахмут Донецької областi в ходi бойового зiткнення 22 жовтня 2022 року.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що це їй необхiдне для отримання свiдоцтва про смерть та подальшого отримання вiдповiдних пiльг, грошової допомоги, соцiального статусу для малолiтнього сина загиблого.

Рiшенням Тернопiльського мiськрайонного суду вiд 27 сiчня 2023 року позивачцi у задоволеннi заяви вiдмовлено.

Не погодившись iз судовим рiшенням, Марiя С. подала апеляцiйну скаргу та просила це рiшення скасувати, а її заяву задовольнити в повному обсязi. Позивачка зазначила, що Роман С. був батьком їхнього малолiтнього сина, що пiдтверджено свiдоцтвом про народження дитини. 6 червня 2022 року, вiдповiдно до Закону України “Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю”, чоловiка було призвано на вiйськову службу та пiсля проходження вiдповiдної пiдготовки зараховано навiдником однiєї з вiйськових частин.

Про загибель чоловiка родина взнала зi “Сповiщення сiм’ї”, надiсланого командиром вiйськової частини, та з Акту про настання смертi солдата Романа С. пiд час бойового зiткнення зi збройними силами росiйської федерацiї 22 жовтня 2022 року в м. Бахмут Донецької областi. Чоловiковi було 33 роки.

Обґрунтовуючи свою заяву, Марiя С. наголосила, що тiло чоловiка неможливо евакуювати, оскiльки воно знаходиться на тимчасово непiдконтрольнiй територiї України в зонi активних бойових дiй, тому вона змушена звернутись до суду iз заявою про встановлення факту його смертi.

У судовому засiданнi Тернопiльського апеляцiйного суду колегiя суддiв, детально перевiривши матерiали цивiльної справи в межах апеляцiйної скарги, не погодилась iз висновками суду першої iнстанцiї, що заявниця передчасно звернулась до суду, оскiльки вона не зверталась до вiдповiдних компетентних органiв з приводу отримання належних її сину виплат i пiльг, та вiдмову в їх наданнi не отримала.

Вiдповiдно до ст. 55 Конституцiї України, права i свободи людини i громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановлено Цивiльним процесуальним кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав (ст. 4 ЦПК України). Пунктом 3 рiшення Конституцiйного Суду України вiд 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 встановлено, що обов’язкове досудове врегулювання спорiв, яке виключає можливiсть прийняття позовної заяви до розгляду i здiйснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Тобто, обрання певного засобу правового захисту, у тому числi i досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровiльно, виходячи з власних iнтересiв, його використовує.

Стосовно висновку мiсцевого суду, що “Сповiщення сiм’ї” є пiдставою для подання документiв для призначення пенсiї (матерiальної допомоги) i надання пiльг в установленому законодавством порядку, колегiя суддiв зазначила, що у поданiй заявi та в судi першої iнстанцiї Марiя С. указала, що встановлення факту смертi чоловiка їй необхiдне для отримання свiдоцтва про смерть, а в подальшому – оформлення вiдповiдних пiльг, грошової допомоги, соцiального статусу дитини. Тобто, першочергово заява подана з метою отримання свiдоцтва про смерть Романа С.

Тим часом, вiдповiдно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у разi неможливостi реєстрацiї органом державної реєстрацiї актiв цивiльного стану факту смертi саме суд уповноважений розглядати такi справи. Особливостi провадження у справах про встановлення факту народження або смертi особи на територiї, на якiй введено воєнний чи надзвичайний стан, передбаченi ст. 317 ЦПК України. Предметом доказування у таких справах є не сама подiя смертi, а її чiтко визначений час, який передбачає для заявника правовi наслiдки.

Вiдповiдно до матерiалiв справи, згiдно з Актом, складеним у м. Бахмут, солдатами Анатолiєм А. та Данилом I. третьої штормової роти вiйськової частини N засвiдчено, що 22 жовтня 2022 року о 10-iй год. Роман С. загинув пiд час бойового зiткнення зi збройними силами росiйської федерацiї поблизу м. Бахмут Донецької областi – отримав несумiсне з життям вогнепальне поранення. Через високу iнтенсивнiсть введення противником бойових дiй, евакуацiя тiла Романа С. донинi неможлива. Бахмутська територiальна громада як на день смертi Романа С., так i на час розгляду справи судом апеляцiйної iнстанцiї належить до мiсць, де точаться активнi бойовi дiї, що пiдтверджено Наказом Мiнiстерства з питань реiнтеграцiї тимчасово окупованих територiй України вiд 25 квiтня 2022 року № 75, iз вiдповiдними змiнами.

Також колегiєю суддiв враховано, що Указом Президента України вiд 24 лютого 2022 року в Українi введено воєнний стан, який дiє досi на всiй територiї країни.

З урахуванням наведеного, колегiя суддiв Тернопiльського апеляцiйного суду апеляцiйну скаргу Марiї С. в iнтересах малолiтнього сина задовольнила. Рiшення Тернопiльського мiськрайонного суду вiд 27 сiчня 2023 року скасувала та ухвалила нове рiшення, яким встановила факт смертi Романа С. 22 жовтня 2022 року в м. Бахмут Донецької областi у перiод дiї воєнного стану пiд час проходження служби за контрактом у Збройних Силах України при виконаннi вiйськового обов’язку вiйськової служби в Збройних Силах України пiд час бойових дiй iз забезпечення здiйснення заходiв з нацiональної безпеки i оборони Батькiвщини та територiальної цiлiсностi, вiдсiчi i стримування збройної агресiї з боку збройних сил росiйської федерацiї, повiдомляє пресслужба Тернопiльського апеляцiйного суду.