До кінця незрозуміла психологія певної касти можновладців та керівників різного рівня, які, мабуть, вважають, що “бюджетники” та підлеглі є людьми підневільними та повинні завжди та у всьому підкорятись, жертвувати власним часом та власними планами, щоб задовольняти примхи тих, хто є лишень управлінцем та найнятим громадою менеджером.

Чудовою ілюстрацією такого ставлення до бюджетників, а в нашому сьогоднішньому випадку до вчителів, став лист від однієї з працівниць освіти, який ми подамо повністю, щоб стало зрозуміло, як непросто сьогодні людям, які покликані вчити, виховувати та берегти наше дитинство, пише Звістка.

“Добрий день. Пишу вам, бо вже дістало, що сил терпіти нема цієї зневаги до вчителів. Кобилянський, який би не був, але вчителів поважав, бо жінка вчителька і він сам розумів, що вчителі потребують підтримки. А цей, прости Боже, мер зразу почав з репресій, тиску і звільнень. На нас почав економити, щоб собі і зарплату, і премію. Всі його наближені живуть в достатку, а вчителі повинні кожен день жити в страху. Навіть в законний вихідний, коли свято і хочеться просто відпочити, керівництво жене на урочистості, бо подзвонили з міської ради і вимагають присутності бюджетників для масовки. Ми, вчителі, не розуміємо, чому саме ми маємо бути цією масовкою. Ми не получаємо захмарних зарплат, як дехто в міській раді, в нас немає привілеїв, як в депутатів. Чому мер Чопик і його заступниця Уляна Пасічна, які отримують такі страшненно великі зарплати, не женуть на ці урочистості своїх дітей, друзів чи депутатів з родинами. Чому нами завжди хочуть закрити всі дирки і залякують «наслідками». Напослідок додам, що всі ми шануємо свято Покрови і наших захисників. В наших сім’ях є ті, хто колись захищав і захищає Україну зараз, є герої серед наших друзів і знайомих, але це не має бути вшанування під примусом і наглядом начальства. Бо тоді це все обман для картинки. Якщо можна, то напишіть, як нам несолодко від цієї неповаги і образливо, що нас, вчителів, так легко кидають під ноги.”,- написала пані Ірина (ім’я змінено, але реальна особа дописувачки редакції відома)

фото листування

Щоб не бути голослівними та переконатись у достовірності інформації, редакція “Звістки” вирішила звернутись за коментарем до міського голови Ігоря Чопика та його заступниці Уляни Пасічник. На превеликий жаль, але керівники міської ради коментувати цю ситуацію відмовилися, хоч і прочитали повідомлення в Месенджері.

Разом із тим, ми звернулись за коментарем до ще однієї працівниці освіти та культури, яка відверто зізналась, що подібна практика “добровільно-примусового” залучення працівників бюджетної сфери існує давно.

“Привіт, Олександр. Якщо відверто, то так. Така практика існує роки, але зараз якось це дуже нагло робиться. Владі начхати, що вчителі працюють в холоді, що їм врізають доплати «за престижність», що всіх треба примусово вакцинувати. Владі головне – забезпечити явку «штиків» на заходи. Самі вчителі в цій ситуації не мають вибору, бо розуміють, що треба жити в мирі з директорами шкіл, а ті бояться сперечатись з керівництвом громади. Ось така безвихідна для пересічних вчителів ситуація, але вигідна для мера і його плебеїв, бо можна завжди створити шоу з масовкою.”, – написала у відповідь на наше запитання Оксана (реальне ім’я редакції відоме, але змінено)

Дійсно, якось дивно виглядає ситуація, коли у свій вихідний день, в час, коли лютує пандемія і будь-які масові заходи є небажаними, вчителі, пересічні службовці місцевого самоврядування та культури, змушені “по вказівці згори” та під страхом потрапити в “санкційний” список, виконувати роль масовки для тих, хто уявив себе господарем міста та життя…