Слово «республіка» походить від двох латинських слів «res» – справа та «publica» – народ, отже – «справа народу». За визначенням, республіка є формою державного правління, де влада знаходиться в руках вибраних представників народу, що керують державою у відповідності з головним законом (Конституцією).

Український республіканізм має давнє та плідне коріння. Можна згадати Запорізьку Січ, яка називала себе християнською республікою і де усі посади були виборними. Можна піти ще далі у віки і згадати Віче з часів середньовіччя, яке було форумом народу і дуже часто обирало чи скидало князів та королів стародавньої України. Ми, українці, ніколи не любили монархії, ми завжди об’єднувались в незалежні громади. Проблема була лише в тому, що ми не завжди могли дійсно політично об’єднатись для створення власної незалежної республіки, як це зробили американці в 1776 році, чи французи в 1789.

Саме тому, що українці у XVIII столітті не змогли до кінця викристалізувати ідеї республіканізму, наша держава опинилась в страхітливому стані залежності від Московії – країни рабства та шовінізму.

В XIX столітті, коли почалось формування української політичної нації, ідеї республіки ішли паралельно з ідеями незалежності України. Склалось так, що коли політичні партії почали формуватись наприкінці ХІХ століття, вони не містили в своїх назвах слово «республіка», але суть їхньої діяльності була саме республіканською. Тобто: 1) незалежна держава; 2) влада народу; 3) організоване суспільство; 4) соціальна справедливість. Саме ці чотири ознаки характеризують поняття республіканізму в усьому світі.

Сучасний український республіканізм виріс із правозахисного руху. Українська республіканська партія була заснована 30 квітня 1990 року на основі Української Гельсінської спілки і зареєстрована в тому ж році 15 листопада. Це перша і одна з чотирьох опозиційних до КПРС націонал-демократичних партій, зареєстрованих ще до проголошення незалежності України. Лідером її став Левко Лук’яненко.

Після об’єднання та переформатування партія сьогодні називається «Республіканська платформа» і її лідером є Павло Жебрівський.

Захист національних інтересів, встановлення чітких «правил гри» в економічній сфері, обмеження ролі держави у регулюванні економіки, повага до традиційних цінностей – вже були апробовані британськими консерваторами та американськими республіканцями. Завдяки цим ідеям, в період правління республіканців у США та консерваторів у Великобританії, ці країни зуміли подолати складнощі та отримали значний поштовх для економічного розвитку, який й надалі дозволяє їм залишатися світовими лідерами!

Саме тому, республіканізм, який опирається на українські традиції, є вдалим інструментом для позитивних змін в наших громадах та в українському суспільстві загалом.