Апеляцiйна палата Вищого антикорупцiйного суду закрила усi провадження у справi НАБУ щодо олiгарха Iгоря Коломойського, пославшись на “правки Лозового”.

Про це повiдомили у Центрi протидiї корупцiї, iнформує Цензор.НЕТ.

“Усi дев’ять засiдань у справi Коломойського закiнчилися однаково: апеляцiйний суд остаточно закрив провадження. Рiшення ухвалили суддi апеляцiї Даниїла Чорненька, Iнна Калугiна та Микола Глотов. При цьому суддя Глотов кожного разу висловлював окрему думку”, – йдеться у повiдомленнi.

Так, апеляцiя скасувала заставу i закрила провадження стосовно пiдозрюваної Конопкiної, а також закрила провадження за клопотаннями про запобiжнi заходи пiдозрюваним Луговому та Якименко. Також апеляцiя залишила у силi рiшення стосовно закриття проваджень по клопотанням щодо арешту майна усiх шести пiдозрюваних: Коломойського, Дубiлета, Шмальченко, Лугового, Якименко та Конопкiної.

Як зазначають у ЦПК, тiльки у клопотаннi про арешт майна Коломойського йшлося про частки у статутному капiталi 307 юридичних осiб вартiстю понад 3 млрд грн, а також майже 1000 об’єктiв нерухомого майна та понад 1600 транспортних засобiв та суден. Арешт на активи був потрiбен для забезпечення можливої конфiскацiї або спецконфiскацiї у випадку обвинувального вироку суду у майбутньому.

Однак ВАКС не став розглядати клопотання про арешти та запобiжнi заходи i закрив провадження. На думку апеляцiї, строк розслiдування у справi завершився у травнi 2023 року. До такого висновку суддi прийшли, пославшись на “правки Лозового”.

“Пiсля рiшень апеляцiї справу, з великою долею ймовiрностi, доведеться закрити. Хоча як справу Коломойського, так i ще десятки топсправ, можна було врятувати, скасувавши “правки Лозового”. Але “слуга” Iонушас i пiдконтрольний йому правоохоронний комiтет не хоче включати вiдповiднi норми у законопроєкт про реформу САП. Чим наплював на позицiю послiв G7″, – наголошують у ЦПК.

Нагадуємо, 7 вересня детективи Нацiонального бюро розслiдувань за погодження керiвника Спецiальної антикорупцiйної прокуратури повiдомили Коломойському та п’ятьом членам органiзованої ним групи про пiдозру у заволодiннi коштами “ПриватБанку” на суму понад 9,2 мiльярда гривень.

8 вересня НАБУ та САП арештували активи Коломойського. Обмеження наклали строком на 48 годин. Також до Вищого антикорупцiйного суду спрямували клопотання про накладення арешту на майно олiгарха. Згодом стало вiдомо, що суддя Вищого антикорупцiйного суду Олег Ткаченко вiдмовив прокурорам Спецiалiзованої антикорупцiйної прокуратури в арештi активiв олiгарха Iгоря Коломойського.

2 вересня СБУ та БЕБ повiдомили Коломойському про пiдозру у шахрайствi та легалiзацiї понад 500 млн грн нелегальних доходiв через “Приватбанк” у 2013-2020 роках.

Того ж дня Шевченкiвський районний суд Києва обрав бiзнесмену Iгорю Коломойському запобiжний захiд у виглядi утримання пiд вартою на два мiсяцi в Днiпрi з можливiстю внесення застави в понад 500 млн грн. До речi, 25 вересня Апеляцiйний суд вiдмовився зменшувати заставу по цiй справi.

15 вересня Коломойський отримав нову пiдозру за трьома статтями. За версiєю правоохоронцiв, упродовж 2013-2014 рокiв вiн незаконно заволодiв 5,8 млрд грн. Для цього олiгарх створив злочинне угруповання, яке складалося зi спiвробiтникiв банку, в якому вiн був засновником та акцiонером, зазначили в СБУ. Пiсля цього суд обрав новий запобiжний захiд для Коломойського у виглядi арешту з альтернативою внесення застави у розмiрi 3,89 млрд грн.

28 листопада Шевченкiвський районний суд Києва подовжив термiн дiї запобiжного заходу для Коломойського до 26 сiчня 2024 року.