Київський окружний адмiнiстративний суд визнав приналежнiсть Української православної церкви (Московського патрiархату) до складу Росiйської православної церкви. Про це повiдомляє «Главком» з посиланням на рiшення вiд 15 травня.

До таких висновкiв Фемiда дiйшла, аналiзуючи позов Київської митрополiї УПЦ МП та Почаївської Свято-Успенської лаври до Мiнiстерства культури, який надiйшов ще у 2019 роцi. Церковники вiдмовлялися пiдкорятися Закону України «Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї» i наказу Мiнкульту, якi їх зобов’язували внести змiни до статутiв i закрiпити канонiчний зв’язок iз росiйською церквою. Вiдповiдний перелiк релiгiйних органiзацiй, якi пiдлягають перереєстрацiї, було оприлюднено в газетi «Урядовий кур’єр» у сiчнi 2019 року.

Водночас позивачi намагалися переконати суд у протилежному. А саме, що релiгiєзнавча експертиза Мiнкульту, проведена у 2019 роцi, мiстить численнi недолiки (вiдсутнiсть посилання на статути релiгiйних органiзацiй, вiдсутнiсть вiдомостей про час та/або термiни проведення вiдповiдної експертизи; вiдсутнiсть вiдомостей про осiб, якi є фахiвцями Мiнiстерства культури; вiдсутнiсть будь-якого аналiзу документiв, в тому числi статутiв релiгiйних органiзацiй).

Також представник Київської митрополiї УПЦ МП наголосив, що Мiнкульт провiв монiторинг, а не дослiдження, на пiдставi статистичних даних, якi не долучено до висновку релiгiєзнавчої експертизи. Звiдси, за логiкою позивачiв, висновок релiгiєзнавчої експертизи не мiстить жодного аргументу, обґрунтування чи доводу, що релiгiйне об`єднання Українська православна церква входить до складу Росiйської православної церкви.

Зi свого боку представник Почаївської лаври переконував суд: мiнiстерство належним чином не дослiдило монастиря i використало данi для проведення експертизи, якi не передбаченi законом.

У пiдсумку представникам УПЦ МП забракло аргументiв, щоб схилити на свiй бiк столичний суд. Суддя Альона Кушнова нагадала, що у груднi 2022 року Конституцiйний суд визнав конституцiйними змiни до закону про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї, якi парламентарi внесли ще у 2018 роцi. Їх суть проста: релiгiйна органiзацiя (об’єднання), що дiє в Українi i є частиною iншої релiгiйної органiзацiї, керiвний центр якої знаходиться на територiї держави-агресора, зобов’язана у своїй назвi вiдображати приналежнiсть до iноземної релiгiйної органiзацiї.

Крiм цього, у рiшеннi суду зацитовано релiгiєзнавчу експертизу, з якою не погоджуються позивачi. Наведемо ключовi тези:

• «Аналiз Статуту про управлiння Української православної церкви показав, що в роздiлi 1 пунктi 5 Статуту про управлiння УПЦ чiтко вказується, що Українська православна церква є самокерованою частиною Руської (Росiйської) православної церкви»;
• «Безпосередньо в роздiлi 2 пункт 1 Статуту зазначається, що в Українськiй православнiй церквi вища влада належить Собору Української православної церкви, до обов’язкiв якого, зокрема, належить: збереження канонiчної єдностi Української православної церкви, а також її канонiчної єдностi з Руською (Росiйською) православною церквою та з усiма Помiсними православними церквами;  нагляд за втiленням у життя рiшень Помiсних Соборiв Руської (Росiйської) православної церкви, Соборiв Української православної церкви та ухвалених ними статутiв»;
• «У роздiлi 3 пункт 1 вказується, що керiвний орган УПЦ, що має всю повноту влади, дiє на пiдставi священних канонiв Церкви, постанов Помiсних i Архiєрейських Соборiв Руської (Росiйської) православної церкви, а також Соборiв Української православної церкви»;
• «У роздiлi 5 пункт 1 Статуту вказується, що керiвник УПЦ Митрополит обирається пожиттєво єпископатом Української православної церкви i благословляється Святiшим Патрiархом Московським i всiєї Русi. Митрополит Київський i всiєї України є постiйним членом Священного Синоду Руської (Росiйської) православної церкви – керiвного органу цього релiгiйного об’єднання».
• «Аналiз статуту Руської (Росiйської) православної церкви показав, що у вiдповiдностi до роздiлу X цього документу УПЦ є самокерованою церквою в складi РПЦ, а архiєреї УПЦ є членами керiвних органiв цього релiгiйного об’єднання, а саме Помiсного та Архiєрейського соборiв РПЦ (пункт 9 роздiл X)»;
• «Також пiдтвердженням залежностi УПЦ вiд РПЦ є факт того, що офiцiйна мережа сайтiв Української православної церкви (єпархiї, монастирi, кафедральнi собори, храми) працює на вебресурсах, адреси яких зареєстровано в державi-агресорi – Росiйськiй Федерацiї».

З цього приводу суд висловив мiркування: зареєстрований Статут Київської митрополiї, Статут Почаївської Свято-Успенської Лаври i Статут про управлiння УПЦ МП пiдлягали оцiнцi пiд час релiгiєзнавчої експертизи. Адже цi документи охоплююють усi аспекти, у тому числi внутрiшнi питання релiгiйної органiзацiї.

Окремо суд звернув увагу на оцiнки голови юридичного вiддiлу УПЦ МП протоiєрея Олександра Бахова, озвученi на прессконференцiї у груднi 2022 року. Зокрема, церковник заявив: зi Статуту про управлiння Української православної церкви, який був прийнятий на Соборi 27 травня 2022 року, «були виключенi всi норми, якi хоч якось натякали або говорили про зв`язок з Москвою».

«Суд враховує, що… така публiкацiя (iнформацiя, озвучена Бахом, була розмiшена на сайтi УПЦ МП – «Главком») додатково вказує на те, що представник УПЦ фактично погодився iз висновками релiгiєзнавчої експертизи», – сказано у рiшеннi суду.

Фемiда додала, що  позивачi, обґрунтовуючи позовнi вимоги, не навели жодних спростовувань, якi викладенi у висновку релiгiєзнавчої експертизи. Натомiсть церковники лише загострили увагу на процедурних порушеннях Мiнкульту, якi пiд час розгляду справи не встановлено.

«Суд вважає, що в межах даної адмiнiстративної справи, позивачi належними та достатнiми доказами не довели наявнiсть обставин не входження їх до структури (складової частини) Росiйської православної церкви, у той час коли оцiнена вiдповiдачем iнформацiя, за сукупностi, стверджує про входження УПЦ як релiгiйного об`єднання, у складi якого перебувають позивачi, до структури (складової частини) РПЦ», – зауважив суд.

Окремо суддя Альона Кушнова врахувала результати ще однiєї релiгiєзнавчої експертизи Статуту про управлiння Української православної церкви на наявнiсть церковно-канонiчного зв`язку з Московським патрiархатом (Росiйською православною церквою), яку у 2023 року провела Державна служба України з етнополiтики та свободи совiстi. Згiдно з нею, прийняття нової редакцiї Статуту про управлiння УПЦ (вiд 27.05.2022) та постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонiчного зв`язку Української православної церкви iз Росiйською православною Церквою. Статус УПЦ як структурного пiдроздiлу РПЦ, що користується певними правами самостiйностi, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмiнним.

Також з’ясовано, що УПЦ щодо РПЦ має церковно-канонiчний зв`язок частини iз цiлим. Вiдносини УПЦ з РПЦ не є вiдносинами однiєї самостiйної (автокефальної) церкви з iншою самостiйною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався iншими церквами, а, «отже, з точки зору еклезiологiї та канонiчного права є структурним пiдроздiлом РПЦ, що має окремi права самостiйного утворення без власної канонiчної суб`єктностi».

«Нинiшня дiяльнiсть чи бездiяльнiсть найвищих органiв церковної влади та управлiння УПЦ свiдчить про те, що УПЦ продовжує перебувати вiдносно РПЦ у вiдносинах пiдпорядкування. Вона не дiє як самостiйна (автокефальна) Церква i не проголошує власної самостiйностi (автокефалiї). Жодних документiв чи дiй, якi би свiдчили про трансформацiю УПЦ в самостiйну вiдносно РПЦ релiгiйну органiзацiю», – зацитував суд релiгiєзнавчу експертизу Держслужби з етнополiтики.

«Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що всi доводи позивачiв, якими останнi обґрунтовують позовнi вимоги, не знайшли свого пiдтвердження в ходi вирiшення спору по сутi та є такими, що не можуть бути покладенi в основу рiшення про задоволення позовних вимог», – пiдсумував суд у своєму рiшення.

Важлива деталь: Київський окружний адмiнiстративний суд цим рiшенням скасував ухвалу Окружного адмiнiстративного суду Києва вiд 22 квiтня 2019 року, якою заборонялося реєстраторам вносити змiни до проводити будь-якi реєстрацiйнi дiї та записи стосовно релiгiйних органiзацiй УПЦ МП.

Додамо, що рiшення київського суду набирає законної сили пiсля закiнчення термiну подання апеляцiйної скарги до Шостого апеляцiйного адмiнiстративного суду. Для цього вiдведено 30 днiв.

Ще суттєва ремарка. Київський окружний адмiнiстративний суд розглянув церковний позов за мiсяць (12 квiтня лiквiдований Окружний адмiнiстративний суд Києва (ОАСК) передав цю справу). До того справа бiльше трьох рокiв лежала на розглядi в ОАСК.