Непростi вiдносини мiж Польщею й Україною бували в рiзнi iсторичнi перiоди. Але з початком широкомасштабної агресiї московiї надiйнiшого партнера, сусiда, друга, нiж Польща, Україна не мала. Окрiм вiйськової пiдтримки, навчання воїнiв, ремонту зброї, поляки прийняли силу-силенну наших бiженцiв.

Але все тече, все змiнюється. Ложку дьогтю у вiдносини мiж Україною та Польщею пiдкинула чинна влада. На початку цього року виник конфлiкт, пов’язаний з реалiзацiєю українського зерна на теренах Польщi. Тут провина – на українському боцi. З початком широкої вiйни з українського ринку пiшли найбiльшi експортери аграрної продукцiї – американськi компанiї. До того ж, московити вбили власника української компанiї-трейдера «Нiбулон» Вадатурського. Вiдтак на ринок експорту української аграрної продукцiї вийшли переважно компанiї, що курувалися представниками нинiшньої влади. Через складнощi логiстики наближенi до влади трейдери виставили нижчi собiвартостi цiни на агропродукцiю та почали скуповувати зерно у наших фермерiв за нижчою цiною. А потiм почали демпiнгувати iз зерном на iнших ринках, в тому числi на польському. I польськi фермери абсолютно справедливо заявили, що це руйнує їхнiй аграрний сектор.

Замiсть того, щоб навести лад, нинiшня влада нiчого кращого не вигадала, як надiслати польськiй сторонi ноту протесту i викликати «на килим» польського посла. Фактично влада стала на бiк нею ж курованих зернотрейдерiв. Вiдтодi почались серйознi проблеми.

А в Польщi розпочалися парламентськi вибори. Це теж пiдлило масла в вогонь.

Оскiльки партiя «ПIС» («Право i справедливiсть») на чолi з Ярославом Качинським сповiдує радикально праву позицiю i їх пiдтримують так званi польськi кресовики, то нiчого кращого, нiж заявити, що Польща перестає надавати вiйськову допомогу Українi вони не вигадали. Психоз почав наростати.

Наразi ж блокування українських перевiзникiв на польсько-українському кордонi є суто польським егоїзмом. Тут є провина i польської влади, яка не сприяє усуненню перешкод. До того ж, це блокування – незаконне. Бо упродовж 2024 року дiятиме транспортний безвiз, що дозволяє нашим перевiзникам працювати всюди на європейському ринку. Але нинiшнє польське керiвництво нiяких крокiв для усунення суперечностей не робить.

Навiть представники Єврокомiсiї приїздили i попередили польських блокувальникiв, що застосують до них штрафнi санкцiї через дiї всупереч ухвалам Європейського Союзу.

А той факт, що до блокування українських перевiзникiв долучаються i польськi фермери, наводить на думку: радше за все у тих подiях є москвинський слiд. У будь-якому конфлiктi потрiбно визначати: кому це вигiдно? Цей конфлiкт точно не на користь польським блокувальникам, тому що до них будуть застосованi штрафнi санкцiї Євросоюзу. Невигiдно й Українi, бо українська економiка i так у важкому станi. Єдиним вигодонабувачем є московiя.

Чи є вихiд?

За мiсяць-два має прийти до влади новий уряд Польщi на чолi з Дональдом Туском. Бо ж партiя «Платформа обивательська» посiла пiд час виборiв друге мiсце та сформувала коалiцiю бiльшостi ще з двома полiтичними силами. Дональд Туск – досвiдчений i вiдповiдальний полiтик. Європейський лiберал. На мою думку, у нього вистачить вiдповiдальностi й розуму одразу на два уряди – польський та український.

Напевне, ще мiсяць-два блокування триватиме. Але свiтло наприкiнцi тунелю ми бачимо ще й тому, що польське громадянське суспiльство є вiдповiдальним. Поляки пiд час виборiв надали можливiсть опозицiйнiй структурi показати краще врядування. Сподiваюсь, що це краще врядування зiтре гострi кути у вiдносинах мiж Україною i Польщею.

Надiя є.

Автор : Павло Жебрівський