Ветерани з квітами, сім’ї з дітьми й екс-комуністи – у Тернополі вшановують пам’ять тих, хто загинув під час боїв Другої світової війни.

Основні заходи в області відбулися вчора, у День пам’яті та примирення. Але люди традиційно принесли квіти і 9 травня, – повідомив власкор IA ZIK.

Правоохоронці від ранку охороняли Парк Слави, щоб запобігти сутичкам у разі конфліктів. Проте, з кожним роком у Тернополі 9 травня на вшанування приходить усе менше ветеранів і загалом містян. Менше і поліцейських патрулів.

У Тернополі до Меморіалу слави несли квіти ветерани, екс-комуністи і діти
Ближче до полудня до пам’ятного знаку підійшла група ветеранів. Несли квіти, на грудях деяких чоловіків були ордени та медалі.

92-річний Олександр Помазан – полковник у відставці. На війні був з 1943 року, демобілізувався в 1948-му.

«Я ще був зовсім молодий, і зразу кинули на війну. Жив тоді на Чернігівщині. Мене, як теля, погнали в Білорусь, під Брест. Був до кінця. Першу медаль дали за відвагу», – розповів ветеран.

Після війни пана Олександра скерували по роботі на Рівненщину, а потім перевели в Тернопіль. Сьогодні він живе поруч з Парком Слави, тож, розповідає, вже другий день приходить вшанувати полеглих.

У Тернополі до Меморіалу слави несли квіти ветерани, екс-комуністи і діти
Серед тих, хто прийшов 9 травня в Парк Слави, був і один з екс-очільників колишнього Тернопільського міськкому Компартії Веніамін Прошкін. Він організував короткий виступ перед невеликою групою стареньких. Під час виступу всіх оточили поліцейські, проте, невдовзі ветерани розійшлися.

У розмові люди переважно зізнавалися, що радіють тому, що можуть спокійно покласти квіти до меморіалу. Водночас дехто зауважував, що «не вистачає свята».

«Мої батьки були залізничниками. Їх переслали сюди з Росії, а я лишилася тут жити. Весь час сюди ходила 9 травня. Раніше було святково, люди йшли, оркестр грав, дуже гарно було. І всі поздоровляли. А зараз що?», – зауважила жінка, яка назвалася Тамарою Федорівною.

Загалом вшанування минають спокійно. Люди залишають квіти та розходяться.

«Я прийшла з внучкою, щоб донести до неї цей день, що він пам’ятний для нас. Це було дуже страшно, ми не можемо про таке забувати», – зауважила тернополянка пані Олена, яка поклала квіти до меморіалу разом із внучкою Златою.