У Чабанах російський дрон убив 19-річного Віталія Марченка: хлопець повернувся з Чехії заради нового життя

У селищі Чабани на Київщині внаслідок удару російського дрона по трасі Київ — Одеса 20 жовтня загинув 19-річний Віталій Марченко. Кілька місяців тому хлопець повернувся з Чехії до України, а того дня збирався придбати подарунок для своєї дівчини. Про його життя та обставини загибелі розповіли рідні й друзі в коментарі «Українській правді. Життя».

Перед атакою Віталій збирався купити подарунок дівчині

За словами близьких, Віталій узяв триденну відпустку, щоб поїхати до дівчини в Тернопіль і зробити їй сюрприз. Перед дорогою він вирушив до торговельного центру по необхідні речі.

Родичка загиблого Анна пригадує, що вранці прокинулася з поганим передчуттям. Коли жінка прочитала новину про удар у Чабанах, одразу почала телефонувати близьким, які мешкали неподалік.

Вона зв’язалася з дівчиною брата, з яким жив Віталій. Та повідомила, що хлопця немає вдома.

«Мій чоловік набрав Віталіка, але слухавку взяла якась жінка. Ми одразу зрозуміли, що щось не так… Потім швидко вирушили на місце прильоту», — розповіла Анна.

Віталій загинув на місці. За словами близьких, уламок влучив йому в серце та пошкодив легені.

Допомагав іншим і був душею компанії

Рідні та друзі згадують Віталія як життєрадісного, доброзичливого хлопця, який не залишався осторонь чужих проблем.

Його товариш Артем розповів, що колись у нього сталася пожежа в квартирі. Побачивши засмучену матір друга, Віталій одразу приїхав на допомогу та привіз речі, щоб родина мала в що переодягнутися.

«Буквально за кілька хвилин зібрав речі, привіз нам, щоб було що одягнути», — пригадує Артем.

З дитинства Віталій захоплювався футболом. Він навіть навчався у футбольному таборі «Шахтаря», де на нього звернули увагу тренери та запропонували грати за збірну. Однак згодом його життєвий шлях змінився.

Повернувся з Чехії до України

У 2023 році Віталій разом із мамою переїхав до Чехії, де працював на заводі. Згодом друг Артем переконав його повернутися в Україну, запропонувавши роботу.

У серпні 2026 року хлопець приїхав до Чабанів і оселився в орендованій квартирі. Він будував плани на майбутнє, підтримував зв’язок із друзями та хотів проводити більше часу з близькими.

Особливо теплі стосунки Віталій мав із дідусем, якого лагідно називав «дєда». Той часто готував для онука його улюблені страви — борщ і шашлик. Також хлопець любив гострий перець, який вирощував дідусь.

Віталія поховали 22 жовтня

Прощання з Віталієм відбулося 22 жовтня. На похорон прийшли численні друзі та рідні.

Анна згадує, що того дня була сильна злива, однак попрощатися з хлопцем зібралося багато людей. За її словами, Віталій легко знаходив спільну мову з іншими та вмів підтримати тих, кому було сумно.

«Дійсно душа компанії. Коли хтось сумував, він завжди створював атмосферу радощів», — розповіла Анна.

Життя 19-річного Віталія обірвалося через російську атаку саме тоді, коли він планував майбутнє, будував стосунки та хотів потішити близьку людину.