Ми заощаджуємо глобальну енергiю та внутрiшнi ресурси, опираючись бажанню агресора занурити нас у цiлковиту тьму та панiку. Нам потрiбно вижити й перемогти. А отже — думати й дiяти. Бажано в унiсон iз iншими в разi, якщо такi алгоритми розроблено державою, i на випередження — якщо таких немає.

Який механiзм створила центральна влада, щоб пiд масованими обстрiлами росiян зберегти енергетичну систему країни? На яких основних завданнях зосередженi мери українських мiст i навiщо їм 26 мiльярдiв? Хто закуповує мобiльнi котельнi й скiльки їх уже є? Де й за яких умов буде органiзовано пункти обiгрiву? Чи варто виїжджати з великих мiст до сигналу влади? I взагалi, чи можна в цьому випадку довiряти їй власне життя?

Вiдповiдi на цi простi, але водночас найскладнiшi за тридцять рокiв української незалежностi запитання ми шукали разом iз виконавчим директором Асоцiацiї мiст України (АМУ) Олександром Слобожаном.

Про штаб без голови, полiтику й комунiкацiї Центру та громад

— Олександре, уточнiмо, хто очолює процес забезпечення роботи, збереження й вiдновлення критичної iнфраструктури країни? Якими є структура головного штабу та механiзм його роботи? Чи налагоджено комунiкацiю мiж центральною й мiсцевою владою, а також пiдприємствами енергетичної, газової, теплової та iнших сфер?

— Комунiкацiя вiдбувається на рiвнi штабу з пiдготовки до проведення опалювального сезону. Це стара стабiльна структура, роботу якої змiнено пiд новi виклики. Туди входять основнi профiльнi мiнiстри, зокрема глави Мiнрегiону, Мiнфiну, Мiнпаливенерго, а також керiвники профiльних пiдприємств.

— Очолює штаб досi ексмiнiстр розвитку територiї Олексiй Чернишов?

— До того, як перейти в НАК «Нафтогаз», Олексiй Чернишов очолював штаб як мiнiстр згiдно з постановою Кабмiну й ефективно органiзував його роботу. Найiмовiрнiше, на найближчому засiданнi уряду склад штабу буде перезатверджено.

— Якою є роль офiсу президента в роботi штабу?

— В офiсi є структура, яка курирує регiони, вникає в проблематику громад. Свого часу саме з ОПУ ми провели меморандум, яким стримали зростання тарифiв перед опалювальним сезоном. Нинi профiльний заступник глави ОПУ Кирило Тимошенко або представники департаменту регiонального розвитку також взаємодiють зi штабом Кабмiну.

— Опустiмося нижче — на рiвень областi та громад. Як комунiкуєте по вертикалi й по горизонталi? Як оцiнюєте ситуацiю загалом?

— Базова взаємодiя вiдбувається на рiвнi мунiципальної влади, Державної служби надзвичайних ситуацiй (ДСНС), а також голiв обласних вiйськових адмiнiстрацiй.

У створенi на рiвнi областi та громад оперативних штабах є всi суб’єкти господарювання, зокрема й енергетики, газовики, тепловики, комунальники. Є затверджений Кабмiном алгоритм взаємодiї. Процедуру створення таких штабiв iз пiдготовки до зими прописано в законi та постановах Кабмiну. Нинi всi рiшення ухвалюються  в межах цих штабiв. Ба бiльше, всiм вiдомо, як i що працює, як, хто i з ким взаємодiє в разi техногенних катастроф. Ми все робимо, щоб не допустити нинi катастрофи, яка є можливою в разi блекауту. I в нас є шанс.

Треба розумiти, що вивести з ладу енергосистему такої великої країни дуже складно. Ваш колега правильно написав, що в iнших країнах i в менш критичних ситуацiях були масштабнiшi наслiдки. Основний нюанс полягає в тому, що росiяни спецiально б’ють не по генерацiї, а по розподiленню. Вони знають, що в України є серйознi можливостi вiдновити генерацiю. А от розподiл — це якраз найболючiша точка. Бо, хоч як нам прагне допомогти Європа, розподiльнi вузли мають застарiле радянське обладнання, в якого немає аналогiв на Заходi. Швидко дiстати комплектуючi нам справдi нiде.

Та росiяни знову прорахувалися. Адже рiвень пiдприємств, якi вiдновлюють мережi, — найвищий. Як i людей, котрi на ходу вигадують усiлякi варiанти виходу iз ситуацiї на кожному конкретному об’єктi. Згiдно з даними за 10 жовтня, з понад 500 зруйнованих об’єктiв критичної iнфраструктури оперативно вiдновили половину.

Про рятiвнi мобiльнi котельнi, тепловi пункти та фiнанси

— А яким є рiвень реальних, а не теоретичних дiй центральної та мiсцевої влади? Яким є результат роботи штабiв? Наскiльки громади укомплектовано потрiбним обладнанням на зараз i на випадок техногенної катастрофи, блекауту?

— Жодна система не була розрахована на такий масштаб руйнувань. Тому я не можу сказати, що ми є повнiстю укомплектованими. Водночас ракетнi удари тривають, i нiхто не може знати, скiльки разiв треба буде замiняти конкретнi комплектуючi. Йдеться про наявнiсть запасних складникiв на точках як генерацiї, так i розподiлу енергiї, тепла, води в разi завдання ракетних ударiв. Iдеться про комунальну технiку та спецiальнi екскаватори, труби, муфти — все це теж є пiдготовкою до блекауту.

На сьогоднi обсяг роботи мiсцевої влади та штабiв є колосальним. Як i рiзноплановiсть завдань, якi стоять перед нами. У спадок вiд СРСР нам дiсталися мiста як iз закiльцьованою системою енерго- й теплозабезпечення, так i з розгалуженою. У першому випадку можна вiдносно швидко вiдновити постачання, перекинувши будинок на паралельну лiнiю чи мережу, що й роблять енергетики й тепловики, в другому — нi.

— Тому й зроблено ставку на мобiльнi котельнi? Яким є принцип їхньої роботи?

— Так, мiста готуються до рiзних варiантiв. Одна мобiльна котельня розрахована на 100–200 тисяч населення, її врiзають у систему, й це дає змогу її пiдтримувати, щоб не сталося замерзання. Простiше кажучи, виключає ризик розриву труб, як було в Алчевську та Суходольську. Водночас мобiльна котельня не забезпечує комфортної температури в квартирi чи будинку. Тому алгоритм тут такий: день — два — тиждень люди з постраждалих будинкiв пересиджують у пунктах обiгрiву, по черзi обiгрiваючись i заряджаючись, пiсля закiнчення ремонту стацiонарної котельнi повертаються додому, а мобiльна котельня вирушає за наступною адресою.

Звiсно, якщо для великих мiст — Днiпра, Харкова, Києва, Львова та iнших — не буде повного комплекту котелень, там доведеться масово зливати воду iз систем i здiйснювати їх консервацiю. Це триватиме певний час. Однак усе це розробляється в оперативних планах i алгоритмах на рiзнi сценарiї — починаючи вiд найбiльш оптимiстичного й закiнчуючи частковим або повним блекаутом.

— Мобiльна котельня тiсно пов’язана з пунктом обiгрiву. Давайте про це докладнiше. I де їх людям, якщо буде потреба, шукати?

— Це спецiальнi примiщення, якi вiдводить центральна або мiсцева влада, обладнанi генераторами, засобами для пiдзарядки, гарячою водою тощо. Якщо в нас стається первинний блекаут в умовному Житомирi, має бути карта мiкрорайону, де зазначено пункти обiгрiву. Переважно є рекомендацiї мiсцевiй владi влаштовувати такi пункти в навчальних закладах i дитячих садках. Адже вони якраз розташованi за принципом районування i забезпечують доступ населення. Ми буквально моделювали ситуацiю, коли немає свiтла в п’ятьох багатоповерхiвках, поруч iз ними є школа, де й буде обладнано пункт обiгрiву. Але це екстрений i крайнiй випадок, коли температура є дуже низькою й енергозабезпечення немає протягом тижня.

— А грошi на все це? Наскiльки менi вiдомо, мобiльнi котельнi є прерогативою ДСНС i на цi цiлi з Резервного фонду держбюджету 2022 року видiлено 1,4 мiльярда гривень. Це багато чи мало? Їх уже освоїли? Мобiльнi котельнi закупили? I скiльки це вiдсоткiв вiд потрiбного громадам?

— Мобiльнi котельнi — це обiцянки й завдання центральної влади. Але проблема в тому, що цих 1,4 мiльярда гривень критично недостатньо. На самому початку влiтку Асоцiацiя мiст України просила видiлити ДСНС 10 мiльярдiв цього року, на наступний рiк у Резервному фондi бюджету заплановано 20 мiльярдiв гривень на цi цiлi. Звiсно, центральна влада має допомогти мiсцевiй, адже ситуацiя є нестандартною. Проблема не лише в грошах, а й у пошуку комплектуючих, їх наявностi, а потiм i доставцi. Тому громади зосередилися на генераторах i комунальнiй технiцi. В роботi з мiжнародними проєктами ми скрiзь озвучували потребу в таких котельнях.

— Я правильно зрозумiла, що у вас немає iнформацiї про те, що центральна влада закупила мобiльнi котельнi?

— На жаль, немає. У нас є данi про закупiвлю 15 одиниць коштом мiжнародної технiчної допомоги та мiсцевих бюджетiв. Їх привезуть в Україну наприкiнцi листопада — на початку грудня.

— Зрозумiло. Гадаю, люди тепер iще раз уважно перечитають вашу вiдповiдь. Але йдемо далi. На чому тепер зосередилася мiсцева влада?

— На кiлькох глобальних речах. Це, по-перше, як я вже казав, закупiвля генераторiв i технiки. По-друге, формування резерву палива. По-третє, перевiрка й пiдготовка об’єктiв, якi можуть стати пунктами обiгрiву. По-четверте, комунiкацiйна кампанiя з населенням i розроблення схеми оповiщення в разi критичної ситуацiї. По-п’яте, i це нинi головне — громади продовжують робити все для захисту енергетичних об’єктiв на своїх територiях, для ремонту й вiдновлення тих, що потрапили пiд обстрiл. Важливим є ще розумiння з боку бiзнесу необхiдностi заощаджувати електроенергiю, перейти на автономнi джерела.

— Усе мiсто погасло, а ресторани й магазини свiтяться…

— Так. I жодної вiдповiдальностi згiдно з законом. Але на це теж слiд звертати увагу. У Кривому Розi мiськрада створила групи, якi займаються цим питанням.

— Що з генераторами в громадах? Наскiльки забезпеченi у вiдсотковому спiввiдношеннi?

— Мунiципалiтети з лiта займаються пiдготовкою до воєнного опалювального сезону, намагаються закуповувати рiзноманiтнi генератори, муфти, труби, й тому ми зверталися як до своїх мiст-побратимiв у Європi, так i в рiзнi мiжнароднi програми й фонди. До того ж мiсцева влада залучила близько п’яти мiльярдiв гривень на цi потреби з урахуванням мiжнародної допомоги, яку одержують громади. Тож 50–70% необхiдного, думаю, є. Але ви ж розумiєте, що це не панацея.

Про блекаут, правду вiд влади та вiру в енергетикiв i комунальникiв

— Блекаут — цiлком можлива реальнiсть. Кияни давно мiж собою говорять про те, що лiвий берег столицi може не встояти. Уже пролунали попереджувальнi заяви мера Києва i його заступника про можливi великi складнощi. Але центральна влада мовчить, хоча потрiбен чесний i публiчний дiалог iз людьми по всiй країнi. Давайте от зараз iз вами опишемо алгоритм для мiсцевої влади й людей. Почнемо будувати комунiкацiю. Попереджений — значить озброєний.

— Давайте зрозумiємо, що без системи ППО, яка закриє всю систему електро- й газопостачання (видобуток, генерацiю, доставку), блекаут — це справа часу, одного-двох таких же масованих обстрiлiв. Решта — це вихiд iз важкої ситуацiї, це забезпечення можливостi вижити взимку тодi, коли нашi ЗСУ вибивають агресора з нашої територiї. Звичайно, найскладнiше у великих мiстах iз централiзованим опаленням, у будинках без газу.

— Тобто ми зараз iз вами кажемо людям, якi живуть у великих мiстах, що тим, у кого є можливiсть виїхати, краще вже зараз обмiрковувати таку перспективу? Аби знизити навантаження на мiськi системи. Про що буквально вчора заявив ще й мер Iвано-Франкiвська, вказавши в бiк маленьких сiл, де можна зiгрiтися бiля грубки.

— Це дуже складне питання. Якщо прямо зараз почнеться масовий виїзд людей, ляже економiка й ми не зможемо навiть людям, якi залишилися, забезпечити надходження енергоресурсiв. До того ж критична ситуацiя не настала. Наразi, за останньою iнформацiєю, нам достатньо резервiв. У Росiї теж виснажуються запаси ракет, а наша ППО працює. Однак бути готовими до рiзних сценарiїв потрiбно обов’язково. Починаючи вiд свiчок i запасу їжi й закiнчуючи генератором або буржуйкою. I говорити про це треба обов’язково.

Тому сьогоднi мери мiст, крiм технiчної та органiзацiйної роботи, пояснюють людям, що вiдбувається, як готуються громади, чим допомагає держава, якi можуть бути варiанти дiй. Треба весь час комунiкувати, пiдбирати правильнi слова, пояснювати, чому вiяловi вiдключення нерiвномiрнi, публiкувати карти пунктiв обiгрiву й алгоритми дiй на випадок тiєї чи iншої ситуацiї — все це невiдкладна робота мiсцевої влади нинi.

— Виходить, що мiж закликами до людей виїхати або залишитися дуже тонка межа, яка проходить по правильнiй комунiкацiї. Виїжджати тодi, коли не виїжджати вже неможливо. Залишатися i працювати — теж своєрiдний фронт i захист держави.

— Абсолютно. Якщо я зберуся та виїду зi свого мiста прямо зараз, зупиниться моє пiдприємство, й менi нiкуди буде повертатися. Ба бiльше, через мiй вiд’їзд i несплату податкiв iще складнiше буде тим, хто залишився. Виїхати всiм фiзично неможливо, хтось обов’язково залишиться. Завдання мерiв — пiдготувати плани дiй на всi випадки розвитку подiй, органiзувати роботу служб та iнформувати людей, попередити, що варiант найскладнiшого сценарiю є. Кожному потрiбно розраховувати свої сили та прораховувати варiанти — виїжджати чи залишатися, треба розумiти, до чого бути готовим.

— Як ми зрозумiємо, що ключовий момент настав, що час зливати воду в трубах i приймати стратегiчне рiшення — виїжджати чи йти до пункту обiгрiву?

— У разi оголошення режиму техногенної катастрофи мають одразу ввiмкнутися iнструменти реагування — ДСНС, правоохороннi структури, iншi iнституцiї. Однак до цього в нас буде час на прийняття рiшень. Але я все-таки дуже вiрю в наших комунальникiв, енергетикiв i мерiв. Тих, хто щоразу рятує нас вiд блекауту, хто робить неможливе й може прямо дивитися в очi людям.

Про вiдповiдальнiсть чиновникiв, рiшення парламенту i прiоритети

— А в центральну владу ви вiрите? Чого ви нинi вiд неї чекаєте?

— Центральна влада сьогоднi повинна сфокусуватися на обсягах фiнансування i закупiвлi обладнання. Як це робимо ми, на мiсцевому рiвнi, використовуючи свої резерви й резерви мiжнародних партнерiв.

— У вас зараз вiдкритi всi канали для цього? Що з нормативно-правовою базою?

— Iз плюсiв. Ми ще влiтку звернулися до Кабмiну iз проханням урегулювати низку нюансiв. Оперативно уряд пiдправив постанову №590 про казначейське обслуговування, що стосується прiоритету видаткiв. Пiсля цього пiдготовка до опалювального сезону та обладнання укриттiв стали прiоритетом як воєннi й соцiальнi видатки. Була проблема iз завезенням обладнання генераторного типу для пунктiв обiгрiву й установ соцiальної сфери з-за кордону, за якi потрiбно було сплачувати митний збiр i ПДВ. У середньому скасування таких платежiв зменшило вартiсть на 9–10%. Їхнє скасування значно скоротило час поставок.

— А мiнуси?

— Не ухвалили законопроєкту №8026 Данила Гетманцева, який, зокрема, спрямований на вирiшення проблеми компенсацiї рiзницi в тарифах. Iдеться про 26 мiльярдiв гривень, частину яких мали спрямувати пiдприємствам теплокомуненерго. У червнi законом заморозили тарифи на послуги теплопостачання i постачання гарячої води на рiвнi дiючих станом на 24 лютого 2022 року. Вiдтодi складовi тарифiв значно зросли, i населення оплачує послуги не в повному обсязi. Але нам треба усувати наслiдки обстрiлiв i ракетних ударiв. А ресурсiв у пiдприємств теплокомуненерго та мiських бюджетiв немає.

Однак вiдбувається так, що лише пiсля нового ракетного удару центральна влада згадує, що треба пiдтримати пiдприємства теплокомуненерго. Цей законопроєкт було подано ще у вереснi. I його треба було голосувати ще 10 жовтня, i точно вже 15 листопада. Щоб пiдприємства могли одержати та використати грошi за потреби, особливо для запобiгання й усунення загроз критичнiй iнфраструктурi.

— Навiщо вам 26 мiльярдiв, якщо ви 50–70% генераторiв i так уже примудрилися закупити? Я гадаю, що так розмiрковує влада.

— Почекайте. По-перше, грошi пiдуть не тiльки тепловикам, а й суб’єктам ринку природного газу. По-друге, витрати пiдприємств ТКЕ. Все це коштує грошей — робота, комплектуючi, матерiали. Ми ще влiтку говорили на парламентському комiтетi про те, що будуть ракетнi удари по iнфраструктурi. I що 1,4 мiльярда гривень у Резервному фондi на цi потреби — це критично мало для ДСНС. Було сумно чути вiд депутатiв про те, що мерам потрiбнi лише грошi. На передвоєнному засiданнi правлiння Асоцiацiї мiст України, 11 лютого цього року, де були присутнi представники захiдних посольств, також головним було питання захисту критичної iнфраструктури. Ми спецiально заслухали мера Донецька, який у 2014-му роцi кiлька мiсяцiв працював в окупацiї та мав досвiд ухвалення рiшень у критичнiй ситуацiї. Тодi тiльки ледачий не кинув у нас камiнь, звинувативши в панiкерствi. Вiдтодi минуло дев’ять мiсяцiв, i можна констатувати, що мiсцеве самоврядування правильно розставило прiоритети в межах своїх повноважень i можливостей.

— На яких рахунках лежать цi 26 мiльярдiв?

— Є перевиконання за доходами певних рентних платежiв, якi нинi не використовуються Спецфондом, а грошi передбачено структурам НАКу. Ми ж пропонуємо погасити ними старi борги й дати можливiсть профiнансувати реальнi роботи на мiсцях громадам.

Просто однi звiтують, що пiдключають населенi пункти, а iншi пiдключають. Грошi мають повернути тим, хто справдi пiдключає. Мери можуть багато розповiсти вам про електрикiв, яких вони фiнансують, щоб тi приїхали в села пiд обстрiли на кордон з Росiєю i/або Бiлоруссю. I нiхто мера не запитує, як вiн вирiшує цi питання.

— АМУ нинi активно вимагає виключити з держбюджету-2023 статтю про вилучення в громад 9 мiльярдiв гривень залишкiв освiтньої субвенцiї. Що у вас зi Шкарлетом, i як це стосується критичної iнфраструктури?

— Безпосередньо. У громад на рахунках на вересень було 9 мiльярдiв гривень, зекономлених на забезпеченнi освiтнiх закладiв. Як це сталося? Неможливо було робити виплати окупованим громадам, плюс оптимiзацiя, бо виїхало багато учнiв i вчителiв. I цi грошi за Бюджетним кодексам громадам гарантованi, щоб їх вклали в матерiально-технiчну базу закладiв освiти. Навiть без облаштування пунктiв обiгрiву в них, про що ми з вами говорили.

Однак у критичнiй ситуацiї тим бiльше потрiбно правильно розставляти прiоритети, зокрема й центральнiй владi. А це означає, що ще в серпнi потрiбно було видати розпорядження по всiй країнi про онлайн-навчання. Хоч би як це складно було прийняти дiтям та їхнiм батькам. Тому що школа — це потенцiйний пункт обiгрiву, де все готове для прийому людей. Дайте нам вчасно грошi, й ми обладнаємо там бомбосховище, поставимо генератор тощо. Ми з лiта про це кажемо.

— I що?

— Цi грошi забрали в громад i перекинули в бюджетi-2023 на закупiвлю гiпотетичних пiдручникiв. I парламент за це проголосував. Але ми категоричнi у своїх вимогах: грошi громад мають залишатися в громадах. Ми, мiста, селища й села, — на передньому краї, ми встановили в лiкарнях та iнших установах генератори. Ми знаходимо можливостi забезпечувати пункти обiгрiву, хоча й дуже сподiваємося на те, що вони не знадобляться. Для цього всiма способами допомагаємо енергетикам рятувати вiд обстрiлiв, ремонтувати й вiдновлювати нашу енергетичну систему. Тому дуже розраховуємо, що центральна влада нас почує.