Подружжя Василина та Сергій Громовики втратили сина у Тернопільському обласному перинатальному центрі «Мати і дитина». Хлопчик народився на 36 тижні, а на третій день помер.

Новонароджений Ромчик (так встигли назвати хлопчика – прим. автора) був другою дитиною у родині. Василина та Сергій вже виховують чотирирічного сина. Сім’я живе у селі Мала Плавуча Козівської громади, чоловік зараз перебуває на фронті. Попри всі складнощі війни та відстань, родина Громовиків наважилася на другу дитину. Поповнення очікували ближче до листопада, проте навіть уявити не могли, що замість дитячих речей та іграшок доведеться купувати труну і домовлятися про поховання, пише видання “20 хвилин“.

Вірили, що вдасться врятувати

Під час спілкування з журналісткою «20 хвилин» родина Громовиків розповіла, що вагітна Василина перебувала на обліку, систематично відвідувала лікарів, здавала всі необхідні аналізи та проходила ультразвукові дослідження. Родина наголошує, дитина розвивалася без жодних відхилень від норми.

Робили аналізи, огляди, УЗД, лікарі казали, що без патологічних змін. Тільки кілька разів були загрози викидня, але вона полежала собі в лікарні, їй давали крапельниці, вітаміни, і все добре. Напередодні пологів Василина також перебувала в лікарні, адже медики наголошували, що є ризик народити передчасно. Власне, так і сталося, – каже бабуся померлого немовляти Надія Громовик.

Пологи тривали з 10.00 до 16.30 четвертого жовтня. Василина самостійно народила сина Ромчика, вагою 2 450 грамів. Медики повідомили, що дитина здорова, і разом з породіллею його відправили у палату.

Нам повідомили, що дитина народилася недоношеною, але не було потреби забирати його в реанімацію. Медики чітко сказали, що наш Ромчик здоровий. Та вже за кілька годин у палаті помітила, що він важко дихає і постійно плаче. Я розумію, що всі дітки час від часу плачуть, але він вже синів від крику. Звернулася до медичної сестри, щоб сина обстежили, надали йому допомогу. Вона прийшла, ніякого обстеження не провела, нікуди не забрала, а лише дала йому свічку парацетамолу. Я давала йому груди, але нічого не допомагало, – розповідає пані Василина.

Про те, що Ромчик потребує негайної допомоги, повідомив черговий лікар, який зранку п’ятого жовтня зайшов оглянути новонародженого.

Він послухав сина і сказав, що треба забирати в реанімацію. Добу Ромчик перебував в реанімації під наглядом медиків. Лікарі казали, що у нього тричі зупинялося серце. А вже о 04.00 шостого жовтня повідомили, що врятувати його не вдається. Можемо лише швиденько охрестити. Так і сталося, ми охрестили сина в лікарні, а вже о 06.00 він помер, – розповіла бабуся Надія.

Зі слів бабусі Надії, у Ромчика медики виявили внутрішньоутробне зараження.

Лікарі сказали, що ця інфекція швидко поширюється в організмі дитини. Важливі перші шість годин. Але чому ж вони тоді нічого не зробили? Невістка Василина казала, що синові погано. Чому ж тоді вони промовчали і вчасно не надали допомоги? – обурюється Надія Громовик. – Нам ніхто не казав, чому пологи почалися передчасно. Нам ніхто не казав, що у дитини може бути якась інфекція. Ніяких пояснень немає, навіть висновок патологоанатома не дали, лише довідку про смерть.

Сьомого жовтня родина Громовиків поховала новонародженого Ромчика. Батько Сергій встиг побачити сина лише на світлині, а ось особисто так і не познайомилися.

Це велике горе для нашої родини. Ми готувалися, що буде ще один онук, що будемо бавити, а через недбалість лікарів можемо тільки піти на кладовище. Ми хочемо, щоб про нашу історію знали всі, можливо, інші породіллі будуть більш обачними. Вже зараз розуміємо, що треба наполягати на додатковому обстеженні, нагляді. Шкода нашого Ромчика, його вже не повернути, – каже бабуся Надія.

Лікарі зробили все можливе?

Чому медики одразу не забрали хлопчика до реанімації, що стало причиною смерті? Журналісти «20 хвилин» звернулися за коментарем до генерального директора закладу Віктора Овчарука. Він підтвердив, що пацієнт помер через внутрішньоутробну інфекцію. Із його слів, вона виникає у 3-4% новонароджених, переважно йдеться про дітей-поспішайок.

Хлопчик народився рожевенький, самостійно дихав, 8-9 балів за шкалою Апгар, рівень сатурації – 95-96. Його оглянули, дали мамі на груди, також прикладали до грудей. Все було добре, тому ніхто в реанімацію не забрав. Зранку наступного дня наш медик побачив, що у новонародженого синюватий колір шкіри, що є проблеми з диханням і одразу забрали, – розповідає Віктор Овчарук. – У реанімації медики діяли за протоколом, ввели дитині два антибіотики, але вже нічого не допомагало. Зранку шостого жовтня констатували смерть. Нам дуже шкода родину, але такі випадки бувають.

Віктор Овчарук наголосив, що вже провели розтин і наразі чекають письмового висновку патологоанатома. Днями мають зібрати клініко-експертну комісію для обговорення.

Патологоанатом повідомив, що у хлопчика стрімко розвивалася внутрішньоутробна інфекція. Вона уразила всі внутрішні органи дитини. Навіть антибіотики, які вводили за протоколом, не допомогли йому, – додав генеральний директор. – На клініко-експертній комісії маємо розглядати історію ведення вагітності, надання медичних послуг породіллі та всю допомогу новонародженому. Обов’язково запросимо патологоанатома і робитимемо висновки.

Родина Громовиків з Козівщини поки що не зверталася до правоохоронних органів із заявою. Розповівши свою історію, вони хочуть звернути увагу медичне керівництво держави на покращення надання послуг породіллям та новонародженим. А також привернути увагу вагітних та майбутніх батьків, аби ті були більш уважними до дій медиків і робили все можливе, аби врятувати свою дитину.

Поліна Дайнега, “20 хвилин“