Тернопільський краєзнавчий музей представив виставку борщівської народної вишивки
27 лютого 2025 року у стінах Збаразького замку відбувся Міжрегіональний круглий стіл “Нематеріальна культурна спадщина як основний інструмент збереження української ідентичності”. Захід об’єднав науковців, музейних працівників та дослідників традиційної культури, які обговорювали шляхи збереження нематеріальної культурної спадщини.
Виставка борщівської народної вишивки
Тернопільський обласний краєзнавчий музей представив на заході виставку “Колекція борщівської народної вишивки з фондової збірки”. В експозиції було продемонстровано традиційний народний одяг – чоловічі, жіночі та дитячі строї, основним елементом яких є сорочки з густим орнаментом, вишитим чорними нитками. Така закономірна композиція візерунків є характерною для колишніх Борщівського та Заліщицького районів Тернопільської області.
Борщівська вишивка має глибоке історичне коріння. У 2020 році її внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України як ключовий елемент традицій Тернопільської області.
“Борщівська вишивка — це не просто одяг, це справжній літопис життя, витканий чорними нитками на полотні. Кожен візерунок, кожен стібок має своє значення, свою історію, що передається з покоління в покоління”, – зазначають наукові співробітники відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
Борщівська вишивка є унікальним явищем у народному мистецтві. Орнаменти, виконані чорними нитками, несуть символіку жалоби та пам’яті. За переказами, ця традиція виникла після татарських набігів, коли жінки вишивали чорними нитками в знак скорботи за загиблими чоловіками. Проте з часом ця техніка набула значення не лише символу втрат, а й демонстрації незламності духу та самобутності українського народу.
Міжрегіональний круглий стіл у Збаразькому замку став ще одним важливим кроком у збереженні культурної спадщини. Виставка борщівської народної вишивки дозволила відвідувачам глибше усвідомити значущість традиційних ремесел та їхню роль у формуванні національної ідентичності.
Читайте також: Історія рушника, який через століття повернувся на рідну Тернопільщину.
