На Тернопільщині літні люди з дому престарілих не знають, що мають коронавірус
У Баришівському відділенні стаціонарного догляду Сovid-19 підтвердили у 16 стареньких.
Їх у закладі 19, з них 90-річна Юлія Проста зараз у Бучацькій районній лікарні, а у трьох від’ємний результат. Решта перебувають на самоізоляції разом з вісьмома працівниками, у яких, окрім однієї, також підтвердився коронавірус.
Стареньким медпрацівники не розповідають про недугу, яку підтвердили у них. Кажуть, усі підопічні з тверезим розумом. Вони дивляться телебачення, бо у кожній палаті є телевізор. Про коронавірус чують щодня, інформація про кількість померлих навіює страх і паніку. Дізнавшись, що інфіковані усі, можуть бути непередбачувані випадки.
– Їм ніхто не сказав, що ви заражені чи маєте той коронавірус. Боронь Боже! Не можна! Ви уявляєте, що то буде… Помиратимуть не від коронавірусу, а від інсультів й інфарктів.
– А чому брали тести? – Бо у всіх беруть.
Нині, за словами лікарки, усі підопічні переносять коронавірус у легкій формі. Тож і пояснюють їм, що з ними все гаразд, а хворіють на звичайний грип, спалах якого є щовесни.
– О, що таке 37,2, то ж все добре!
Все ж останні події з введенням карантину змінили звичне життя стареньких. На все тепер дивляться зі здивуванням. Та призвичаюватися треба.
– О, як вам у масці, навіть не впізнати! – жартують.
Раніше до них усміхалися привітні медсестрички у білих халатах. А тепер? – Фантомаси чи то покемони (прим. так себе називають працівники) у комбінезонах, масках, окулярах.
– «Бачите, як по телевізору повбирані, та й ми мусимо. Здорові всі, все минеться, так має бути», – знаходить відповіді медперсонал.
Там не можна весь час говорити «мене болить», «мене болить», бо кожного щось болить. А живуть усі ніби однією сім’єю, тож і хвилюються одне за одного. Якщо щось трапляється, починаються стрибки високого тиску і, не дай Боже, щось гірше в інших. Позитивний дух – найважливіше, тому й підтримувати його потрібно постійно навіть за таких обставин.
