Небезпечне зооантропонозне захворювання загрожує жителям Тернопільщини. Щороку у літньо-осінній період, у зв’язку із підвищенням чисельності мишовидних гризунів, у нашій області зростає кількість випадків інфікування лептоспірозом, розповідають редакції Місцевого часу епідеміологи Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ.

У 2017 році медиками вже зареєстровано 2 випадки лабораторно підтвердженого лептоспірозу в жителів Борщівського району та Тернополя. Умовами, які сприяли зараженню є ведення домашнього господарства, догляд за сільськогосподарськими тваринами без засобів захисту при наявності мишовидних гризунів.

Результати оцінки багаторічної динаміки захворюваності лептоспірозом свідчать, що цього року існує ймовірність численних випадків інфікування людей, адже показник захворюваності на лептоспіроз в нашому регіоні є стабільно високим і перевищує середні державні показники, тому епідеміологи наголошують на необхідності проведення профілактичних заходів цього небезпечного захворювання.

Головну роль у системі заходів профілактики відіграє проведення дератизації, яка сприяє зниженню чисельності популяції гризунів та відповідно зменшенню циркуляції збудників на даній території. Запобіжними заходами є й впорядковування територій населених пунктів, в т.ч. територій прилеглих до ринків, дворів, не допущення несанкціонованих звалищ побутових відходів – місць виплоду гризунів. В індивідуальному аспекті профілактичні заходи включають дотримання правил особистої гігієни, ветеринарно-санітарних вимог при догляді за тваринами, захист житлових, складських приміщень від проникнення гризунів, унеможливлення забруднення харчових продуктів та джерел водопостачання їх випорожненнями. Слід звернути увагу на небезпеку купання у непроточних водоймах, використання води відкритих водойм для пиття і господарських потреб.

Нагадаємо читачам, що лептоспіроз – це інфекційне захворювання з переважним ураженням капілярів печінки, нирок, нервової системи, яке супроводжується загальною інтоксикацією, гарячкою, жовтяницею, геморагічним синдромом і нирковою недостатністю.

Збудниками даного захворювання є різні види патогенних лептоспір. Резервуаром – дикі гризуни (сірі та чорні пацюки, полівки, водяні щури, домові миші, ондатри), свійські (свині, собаки, рідше – ВРХ) й промислові (нутрії, песці) тварини, які виділяють лептоспіри у довкілля з сечею. Основний механізм передачі – фекально-оральний, який реалізовується переважно водним шляхом (купання, риболовля, вживання води з відкритих водойм, сільськогосподарські роботи на зволожених місцевостях тощо). Можливе зараження при споживанні харчових продуктів, забруднених виділеннями гризунів (переважно овочів і фруктів), а також м’яса, молока від хворих тварин. Трапляється й контактне зараження при догляді за тваринами, їх забої, у разі покусу інфікованими гризунами чи іншому пошкодженні шкіри тощо.