За останні два тижні у різних країнах Європи виявили спалахи захворювання на віспу мавп – дуже рідкісне вірусне захворювання, яке передається від гризунів та мавп до людини. Мавп’яча віспа клінічно подібна до звичайної віспи, яку людство подолало ще у 80-х роках минуло століття, але має легші симптоми.

7 травня 2022 року ВООЗ повідомила про перший підтверджений випадок віспи мавп у людини, яка подорожувала з Великої Британії до Нігерії, а потім повернулася додому. Після цього випадки цієї хвороби почали фіксувати серед інших мешканців Британії, а також Ірландії, Італії, Швеції, Німеччині, Франції.

ZAXID.NET розповідає, що відомо про цю хворобу, які її симптоми і лікування.

Що таке віспа мавп?

Віспа мавп — це вірусний зооноз (вірус, що передається людині від тварин) із симптомами, дуже подібними до тих, що спостерігалися у минулому у хворих на звичайну віспу, хоча захворювання протікає не так важко. Віспа мавп в основному зустрічається в Центральній і Західній Африці, часто поблизу тропічних лісів. Переносниками цього виду віспи є різноманітні гризуни та примати.

Віспа мавп була вперше виявлена у людей в 1970 році в Демократичній Республіці Конго у 9-річного хлопчика. Потім випадки віспи мавп реєстрували і в інших африканських країнах. З 2017 року в Нігерії спостерігається великий спалах цього захворювання: понад 500 підозрюваних і понад 200 підтверджених випадків, а коефіцієнт смертності становить приблизно 3%. Про випадки захворювання повідомляють до сьогодні. Упродовж останніх 10 років випадки віспи мавп поодиноко підтверджували у США, в людей, які повертались з африканських країн.

У травні 2022 року вперше були зафіксовані численні випадки віспи мавп у кількох європейських країнах. При цьому, далеко не всі, у кого підтверджують віспу мавп, подорожували в Африку чи взагалі виїжджали за межі своєї країни. Наразі проводяться дослідження, щоб краще зрозуміти епідеміологію, джерела інфекції та схеми передачі.

Як передається хвороба?

Передача від тварин до людини може відбуватися при прямому контакті з кров’ю, біологічними рідинами або ураженнями шкіри чи слизових оболонок інфікованих тварин. В Африці докази зараження вірусом віспи мавп були знайдені у багатьох тварин, включаючи щурів, кількох видів білок і мавп. Можливим фактором ризику є вживання в їжу погано обробленого м’яса та інших продуктів тваринного походження інфікованих тварин.

Віспа мавп також передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, через ураження шкіри інфікованої людини або нещодавно зараженими предметами. Передача через краплинні респіраторні частинки зазвичай вимагає тривалого контакту обличчям до обличчя, що наражає на більший ризик медичних працівників та членів їхніх сімей. Проте найдовший задокументований ланцюг передачі віспи мавп за останні роки зріс до дев’яти послідовних інфекцій від людини до людини. Це, вважають науковці, може свідчити зниження імунітету в усіх громадах через припинення вакцинації проти віспи.

Віспа мавп також може передаватись і в момент, коли людина починає одужувати.

«Коли ушкодження загоїлися, струпи руйнуються у вигляді пилу, який можна вдихнути», – пояснює британський дослідник Майкл Скіннер, який працює на кафедрі інфекційних хвороб Імперського коледжу у Лондоні.

Які симптоми хвороби?

За даними ВООЗ, інкубаційний період віспи мавп зазвичай триває від 6 до 13 днів, але може становити від 5 до 21 дня.

Інфекцію можна розділити на два періоди:

• Період інвазії (тривалість до 5 днів), що характеризується лихоманкою, сильним головним болем, лімфаденопатією (набрякання лімфатичних вузлів), болем у спині, міалгією (м’язовими болі) та інтенсивною астенією (нестачею енергії). Лімфаденопатія є відмінною рисою віспи мавп у порівнянні з іншими захворюваннями, які спочатку можуть виглядати подібними (вітряна віспа, кір, віспа).

• Період, коли з’являється шкірний висип – зазвичай починається протягом 1-3 днів після появи лихоманки. Висип, як правило, вражає обличчя, кисті, підошви, слизові рота, рідше – статеві органи, кон’юнктиву, а також рогівку.

Віспа мавп, як правило, проходить сама по собі, і симптоми тривають від 2 до 4 тижнів. Важчі випадки частіше зустрічаються серед дітей і пов’язані зі ступенем впливу вірусу, загальним станом здоров’я хворого та характером ускладнень.

Якщо в минулому вакцинація проти віспи була варіантом захисту від хвороби, сьогодні люди у віці від 40 до 50 років можуть бути більш вразливими до віспи мавп через припинення кампаній вакцинації проти віспи в усьому світі після ліквідації хвороби.

Коефіцієнт летальних випадків віспи мавп становить близько 3-6%.

Як це лікують?

Лікування зосереджене на полегшенні симптомів, лікуванні ускладнень та запобіганні довгострокових наслідків. Пацієнтам радять пити багато рідини, не забувати про прийоми їжі. У 2022 році Європейська медична асоціація (EMA) видала ліцензію на противірусний засіб від віспи мавп – тековірімат, але він не є широкодоступним.

Як можна запобігти захворюванню?

Кілька досліджень продемонстрували, що вакцинація проти віспи на 85% ефективна у запобіганні віспи мавп. Таким чином вакцинація проти віспи може призвести до легшого перебігу захворювання. Ознакою, що ви щеплені від віспи в дитинстві, є шрам на верхній частині руки.

Зараз вакцини проти віспи більше не доступні широкому загалу. Нова вакцина проти віспи була схвалена для профілактики віспи мавп у 2019 році. Це дводозова вакцина, доступність якої залишається обмеженою.

Чи буде епідемія?

Старший науковий дослідник питань глобального здоров’я в Університеті Саутгемптона у Великобританії Майкл Хед сумнівається, що вірус мавп може стати для людства також масштабною проблемою, як коронавірус. За його словами, у розвиненому світі «було б дуже незвично бачити щось більше, ніж кілька випадків під час спалаху, і ми навряд чи побачимо такий високий рівень передачі вірусу, який має коронавірус».

* у публікації використані дані ВООЗ, Інституту мікробіології в Мюнхені та Агенції з охорони здоров’я в Лондоні.